У тих, хто живе на самоті, виявився вищим ризик смерті від раку

Велике репрезентативне дослідження, проведене в США, засвідчило, що дорослі люди, які живуть на самоті, піддаються вищому ризику померти від раку порівняно з тими, хто живе разом з іншими людьми.

Вчені раніше вже знаходили зв’язок між життям на самоті та смертністю від раку, але висновки про кореляцію зі статтю та етнічною приналежністю, як правило, були суперечливими, а відомості про соціально-економічний статус учасників – мізерними.

Щоб заповнити прогалини, фахівці Американського онкологічного товариства (ACS) і Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб США провели нове дослідження. Вчені проаналізували дані за 1998-2019 роки більш ніж про 470 тисяч американців віком від 18 до 64 років, зареєстрованих як учасники Національного опитувального дослідження здоров’я (National Health Interview Survey, NHIS). Ці відомості зіставили з інформацією з National Death Index (NDI) – національної бази даних про всі випадки смерті в США.

Дослідники простежили, скільки людей із вибірки жили на самоті та спільно з іншими, а також за випадками смерті від онкологічних хвороб серед них. У роботі, опублікованій у журналі Cancer, не враховувалося, на якій стадії діагностували рак, а також його типи та схеми лікування.

За результатами аналізу з’ясувалося, що серед 114 772 працездатних дорослих, які жили на самоті (близько 24% вибірки), за час дослідження NHIS від раку померли 2,5% учасників. Серед тих, хто проживав спільно з іншими людьми (358 876 осіб), показник смертності від раку виявився набагато нижчим – 1,6%.

Після поправок на вік, численні соціально-демографічні характеристики та фактори ризику раку вчені встановили, що загалом у тих, хто живе на самоті, вірогідність померти від онкозахворювань у 1,32 раза вища. У самотніх чоловіків такий ризик більш виражений (у 1,38 раза), ніж у жінок (у 1,3 раза). Найсильніша кореляція між самотністю і смертю від раку простежувалася в учасників від 45 до 64 років.

Крім того, вчені зазначили, що в США частка домогосподарств з однієї людини вища серед чорношкірих порівняно з людьми іншої етнічної приналежності – білих, азіатів і латиноамериканців. Проживання на самоті також більше поширене серед молоді та людей похилого віку, ніж серед людей середнього віку; серед жінок і тих, хто закінчив виш, порівняно з чоловіками і людьми з нижчим рівнем освіти…

Виражений зв’язок між самотнім проживанням і ризиком померти від раку простежувався серед білошкірого населення нелатиноамериканського походження і серед людей із вищою освітою навіть після врахування широкого спектра соціально-демографічних, поведінкових і медичних чинників.

Науковці зазначили, що їхні результати підкреслюють важливість розв’язання проблеми зростаючого поширення самотнього проживання. За даними перепису населення США, з 1960 до 2022 року частка домогосподарств з однієї людини в країні зросла більш ніж удвічі, а їхня кількість збільшилася із семи до 38 мільйонів.

Дослідники закликали вжити заходів для скорочення ризику несприятливих наслідків життя на самоті та соціальної ізоляції, а також продовжувати наукову роботу з виявлення механізмів в основі цього зв’язку.

За низкою припущень інших наукових груп, ті, хто живе в домогосподарствах із малої кількості людей, можуть відчувати дефіцит окситоцину та інших сполук, які у великих кількостях виробляються у дитинних і багатодітних. Раніше вже було показано, що залежно від кількості дітей ймовірність померти від раку істотно змінюється: вона мінімальна (з урахуванням поправок на вік, доходи та інше) серед багатодітних і максимальна серед осіб із малою кількістю дітей. Вважається, що окситоцин може сприяти ефективнішій роботі імунної системи, яка веде боротьбу з раковими клітинами.