Виявлення укріпленого міста віком 4 000 років, захованого в оазисі на території сучасної Саудівської Аравії, показує, як життя того часу поступово змінювалося від кочового способу життя до осілого, розповіли археологи в середу.
Залишки міста, названого аль-Натах, довгий час були приховані у захищеному стінами оазисі Хайбар, зеленому та родючому куточку посеред пустелі на північному заході Аравійського півострова.
Дослідження під керівництвом французького археолога Гійома Шарлу виявило 14,5-кілометрову давню стіну на місці. Нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, підтверджує, що ці стіни оточують житлові будинки.
Велике місто, де жило до 500 осіб, було збудоване близько 2400 року до н.е., під час раннього бронзового віку, за даними дослідників. Воно було покинуте через тисячу років, хоча причини цього залишаються невідомими.
Коли будувався аль-Натах, міста процвітали в Леванті, але північно-західна Аравія вважалася пустелею, яку перетинали кочові пастухи. Однак 15 років тому археологи знайшли фортифікації епохи бронзового віку в оазисі Тайма на півночі від Хайбару, що змусило науковців детальніше дослідити ці оазиси.
Чорні вулканічні скелі настільки добре приховували стіни аль-Натах, що місце було захищене від нелегальних розкопок. Спостереження з висоти показали потенційні шляхи та фундаменти будинків.
Початкові результати показують місто розміром 2,6 гектарів з 50 будинками, розташованими на пагорбі, оточене власною стіною. У некрополі були знайдені металеві зброї, такі як сокири та кинджали, а також агат, що вказує на відносно розвинене суспільство.
Ці відкриття демонструють “повільний урбанізм” під час переходу від кочового до осілого життя. Зміцнені оазиси могли контактувати один з одним, що, можливо, стало основою для “шляху ладану”, через який спеції, ладан і мирра потрапляли з південної Аравії до Середземномор’я.
