До такого висновку прийшла міжнародна команда вчених, яка вивчала стародавні метеорити. Загадковий розрив знаходився неподалік від нинішнього пояса астероїдів.
Відомо, що Сонячна система сформувалася з протопланетного диска, що складається з газу і пилу і оточував нашу зірку понад 4,5 мільярда років тому. Вчені з університетів Массачусетського технологічного (США), Оксфордського (Великобританія) і Цінхуа (Китай) провели аналіз древніх метеоритів і опублікували його результати в журналі Science Advances.
Об’єктом вивчення стали вуглецеві хондрити, котрі становлять переважну більшість небесних тіл, що падають на Землю. Їх проаналізували на наявність ознак древніх магнітних полів.
Використовуючи високоточний мікроскоп, вчені визначили вихідне магнітне поле для кожного з хондр – зерен, в які збиралася пил в ранній Сонячній системі. Електрони всередині цих хондр вирівнювалися відповідно до магнітного поля, в якому вони утворилися.
«Спостереження останніх років показали, що порожнини, проміжки й кільця – зазвичай явище для протопланетних дисків молодих зірок. Це важливі, але маловивчені ознаки фізичних процесів, за допомогою яких пил і газ входять до складу зірки і планет », – заявив один з авторів роботи Бенджамін Вайс з Массачусетського технологічного університету.
Різнорідність в складі метеоритів, які досягли Землі, вчені спостерігали та раніше. Ці космічні тіла формувалися в різні часи і в різних місцях Сонячної системи. Аналіз їх показує або одну, або іншу комбінацію ізотопів, і рідко в метеоритах виявляють відразу обидві. Ця загадка має назву «ізотопної дихотомії».
Міжнародна команда авторів знайшла їй можливе пояснення: великий розрив між внутрішньою і зовнішньою Сонячною системою, що існував близько 4,567 мільярда років тому. Саме такий сценарій показало моделювання, проведене на основі аналізу стародавніх магнітних полів в метеоритах.
