Згідно з експериментом, проведеним у Фінляндії, лише одного місяця гри серед зелені та сміття в підліску міні-лісу може бути достатньо, щоб змінити імунну систему дитини.
Коли працівники дитячого садка розгорнули газон, посадили лісовий підлісок (наприклад, карликовий верес і чорницю) і дозволили дітям доглядати за рослинами в ящиках, різноманітність мікробів у кишечнику і на шкірі малюків виявилася здоровішою за дуже короткий проміжок часу.
У порівнянні з іншими міськими дітьми, які граються в стандартних міських дитячих садках з подвір’ями з бруківки, плитки та гравію, 3-, 4- і 5-річні діти з цих озеленених дитячих садків у Фінляндії показали підвищений рівень Т-клітин та інших важливих імунних маркерів у своїй крові протягом 28 днів.
“Ми також виявили, що мікробіота кишечника дітей, які отримували зелень, була подібною до мікробіоти кишечника дітей, які щодня відвідують ліс”, – пояснила вчений-еколог Мар’я Рослунд з Університету Гельсінкі у 2020 році, коли було опубліковано результати дослідження.
Попередні дослідження показали, що ранній вплив зелених насаджень якимось чином пов’язаний з добре функціонуючою імунною системою, але досі не зовсім зрозуміло, чи є цей зв’язок причинно-наслідковим чи ні.
Експеримент у Фінляндії став першим, в якому було здійснено явне маніпулювання міським середовищем дитини, а потім перевірено зміни в її мікробіомі та, в свою чергу, в імунній системі дитини.
Хоча отримані результати не дають усіх відповідей, вони підтверджують провідну ідею, а саме, що зміна мікробів у навколишньому середовищі може відносно легко вплинути на усталений мікробіом дітей, надаючи допомогу їхній імунній системі в цьому процесі.
Теза про те, що навколишнє середовище, багате на живі істоти, впливає на наш імунітет, відома як “гіпотеза біорізноманіття”. Згідно з цією гіпотезою, втрата біорізноманіття в містах може бути принаймні частково відповідальною за нещодавнє зростання захворювань, пов’язаних з імунітетом.
“Результати цього дослідження підтверджують гіпотезу біорізноманіття та концепцію про те, що низьке біорізноманіття в сучасному життєвому середовищі може призвести до неосвіченості імунної системи і, як наслідок, до збільшення поширеності імуноопосередкованих захворювань”, – пояснюють автори дослідження 2020 року.
У дослідженні порівнювалися мікроби з навколишнього середовища, знайдені на подвір’ях 10 різних міських дитячих садків, які доглядають загалом 75 дітей у віці від трьох до п’яти років.
Деякі з цих садочків мали стандартні міські подвір’я з бетоном і гравієм, інші виводили дітей на щоденні прогулянки на природу, а в чотирьох подвір’я були озеленені травою та лісовим підліском.
Протягом наступних 28 днів діти в останніх чотирьох садочках мали змогу п’ять разів на тиждень гратися на новому подвір’ї.
Коли дослідники протестували мікробіоту їхньої шкіри та кишечника до і після експерименту, вони виявили покращення результатів порівняно з першою групою дітей, які гралися в садочках з меншою кількістю зелені протягом такого ж періоду часу.
Навіть за такий короткий термін дослідження вчені виявили, що мікроби на шкірі та в кишечнику дітей, які регулярно гралися в зелених насадженнях, стали більш різноманітними – ця особливість пов’язана із загальним зміцненням імунної системи.
Їхні результати значною мірою збігалися з результатами другої групи дітей з дитячих садків, які щодня гуляли на природі.
У дітей, які виходили на вулицю – гралися в грязюці, траві та серед дерев – спостерігалося збільшення кількості мікробів під назвою гаммапротеобактерії, які посилюють імунний захист шкіри, а також збільшення корисних імунних секретів у крові та зменшення вмісту інтерлейкіну-17А, який пов’язаний із захворюваннями, що передаються імунним шляхом.
“Це підтверджує припущення, що контакт з природою запобігає розладам в імунній системі, таким як аутоімунні захворювання та алергія”, – сказав Сінкконен.
Отримані результати не є остаточним підтвердженням причинно-наслідкового впливу природи на дітей, і їх потрібно буде перевірити в більш масштабних дослідженнях по всьому світу. Тим не менш, користь зелених насаджень, схоже, виходить за межі нашої імунної системи.
Дослідження показують, що прогулянки на свіжому повітрі також корисні для зору дитини, а перебування на природі в дитинстві пов’язане з кращим психічним здоров’ям. Деякі нещодавні дослідження навіть показали, що зелені насадження пов’язані зі структурними змінами в дитячому мозку.
Що зумовлює ці неймовірні результати, поки що не зрозуміло. Це може бути пов’язано зі змінами в імунній системі, або з тим, що діти дихають чистим повітрям, засмагають на сонці, більше займаються спортом або відчувають більший душевний спокій.
Враховуючи складність реального світу, дуже важко контролювати всі фактори навколишнього середовища, які впливають на наше здоров’я в дослідженнях.
Хоча сільські діти, як правило, рідше хворіють на астму та алергію, наявна література про зв’язок між зеленими насадженнями та цими імунними розладами є суперечливою.
Це дослідження мало невелику вибірку, виявило лише кореляцію і не може пояснити, чим займалися діти поза межами дитячого садка, але виявлених позитивних змін було достатньо, щоб вчені з Фінляндії дали кілька порад.
“Було б найкраще, якби діти могли гратися в калюжах і всі могли копати органічний ґрунт”, – пояснив еколог Акі Сінкконен, також з Університету Гельсінкі.
“Ми могли б вивозити наших дітей на природу п’ять разів на тиждень, щоб впливати на мікроби”.
Зміни прості, шкода незначна, а потенційні переваги широкомасштабні.
Зв’язок з природою в дитинстві також корисний для майбутнього екосистем нашої планети. Дослідження показують, що діти, які проводять час на свіжому повітрі, з більшою ймовірністю захочуть стати захисниками довкілля у дорослому віці, а у світі, що швидко змінюється, це важливо як ніколи.
Просто переконайтеся, що всі мають актуальні щеплення від правця, сказав Сінкконен.
