Паразитична амеба Entamoeba histolytica є причиною інфекції, яка поширюється через заражену воду або їжу. У більшості випадків зараження проявляється легкою діареєю, але в тяжких ситуаціях паразит проникає в кровотік і вражає життєво важливі органи, зокрема печінку, де може спричинити смертельні абсцеси.
Близько 70 000 людей щороку помирають від ускладнень, пов’язаних з амебіазом. Проте точний механізм, за допомогою якого цей паразит завдає шкоди організму, довгий час залишався невідомим.
Все змінилося у 2011 році, коли мікробіолог Кетрін Ралстон, тоді ще у Вірджинському університеті, звернула увагу на незвичну поведінку амеби під мікроскопом. Вона не просто отруювала клітини — вона буквально відкушувала шматки їхньої мембрани.
Від «укусів» до маскування
Ці укуси не були випадковими. Амеба відгризала невеликі фрагменти клітинної мембрани і йшла далі, залишаючи пошкоджені клітини, з яких витікала цитоплазма. Дивовижно, але вона могла атакувати навіть білі кров’яні тільця — головну зброю нашої імунної системи.
Нові дослідження, проведені Ралстон разом із колегами Маурою Руєчан і Веслі Хуаном, показали, що паразит використовує ці «укуси» як стратегію маскування. Виявилось, що амеба розміщує білки з клітинної поверхні жертви на власній мембрані. Таким чином, вона «переодягається» в клітину людини і стає невидимою для імунного захисту.
Цей процес має назву трогоцитоз, і він дозволяє амебі ефективно уникати розпізнавання імунною системою навіть у сироватці крові мишей, організм яких не є природним середовищем для паразита.
Чому це відкриття важливе
Коли паразит маскується білками людини, такими як CD46 і CD55, він ефективно обходить «систему сигналізації» імунної системи. Це дозволяє йому створювати в органах абсцеси, заповнені рідиною з розкладених клітин — справжні мікроскопічні «зони знищення».
Попри те, що миші не є природними носіями E. histolytica, експерименти довели, що імунні реакції в них подібні до людських. Це відкриває нові можливості для дослідження вакцин і методів лікування.
Науковий прорив із потенціалом порятунку життів
«Щоб розробити ефективні методи лікування чи вакцини, потрібно розуміти, як саме амеба ушкоджує тканини», — пояснює Ралстон. Нове відкриття створює фундамент для майбутніх наукових проривів у боротьбі з амебіазом.