Люди похилого віку, які регулярно займаються аеробікою та силовими вправами, краще виконують когнітивні тести, ніж ті, хто веде малорухливий спосіб життя або виконує лише аеробні вправи. Це ключовий висновок нашого нового дослідження, опублікованого в журналі GeroScience.
Ми обстежили 184 когнітивно здорових людей віком від 85 до 99 років. Кожен учасник повідомив про свої фізичні вправи та пройшов комплекс нейропсихологічних тестів, які були розроблені для оцінки різних аспектів когнітивних функцій.
Ми виявили, що ті, хто включав у свій розпорядок дня як аеробні вправи, такі як плавання і їзда на велосипеді, так і силові вправи, такі як важка атлетика, незалежно від інтенсивності та тривалості, мали кращу розумову спритність, швидше мислили і мали більшу здатність змінювати або адаптувати своє мислення.
Використовуючи відомий інструмент когнітивного скринінгу під назвою Монреальський когнітивний тест, який дає збалансований погляд на багато аспектів пізнання, ми виявили, що люди, які не займалися жодними фізичними вправами, отримали нижчі результати, ніж ті, хто робив і кардіо, і силові тренування.
Ця різниця була невеликою, але значущою, навіть якщо врахувати інші фактори, такі як освіта та кількість фізичних вправ. Крім того, група, яка виконувала обидва види вправ, показала кращі результати в конкретних когнітивних видах діяльності, таких як кодування символів, а не лише в результатах скринінгу.
Важливо зазначити, що хоча наше дослідження встановило кореляцію між поєднанням аеробних і силових вправ та вищими результатами когнітивних тестів, дизайн дослідження не дозволив нам визначити причинно-наслідковий зв’язок.
Тим не менш, результати свідчать про те, що різноманітні фізичні вправи пов’язані з покращенням когнітивних функцій у людей у віці від 80 років і старше. Ми провели дослідження в рамках великої співпраці з Фондом дослідження мозку McKnight, який має інститути в Університеті Флориди, Університеті Майамі, Університеті Арізони та Університеті Алабами в Бірмінгемі, що охоплює багато об’єктів.
Чому це важливо
Старіння населення планети робить когнітивне здоров’я нагальною проблемою. За прогнозами, кількість людей з діагнозом “хвороба Альцгеймера” у США досягне майже 14 мільйонів до 2060 року, порівняно з трохи більше ніж 6 мільйонами станом на 2020 рік.
Наші результати не лише дають надію на більш здорове старіння, але й пропонують практичний підхід до збереження або навіть зміцнення когнітивного здоров’я в останні десятиліття життя.
Ці результати – не просто цифри; вони відображають реальні мисленнєві здібності, які можуть вплинути на якість життя тих, хто вступає в свої золоті роки.
Той факт, що майже 70 відсотків учасників нашого дослідження вже займалися певними фізичними вправами до того, як стали учасниками нашого дослідження, кидає виклик стереотипу, що старість і відсутність фізичної активності неодмінно йдуть пліч-о-пліч.
Наші результати надають медичним працівникам доказову базу для того, щоб рекомендувати змішаний режим аеробних і силових вправ як частину оздоровчих планів для своїх пацієнтів. Дослідження показують, що коли когнітивне зниження сповільнюється, люди витрачають менше коштів на медичне обслуговування і відчувають вищу якість життя.
Що далі
Деякі з наступних питань, на які ми сподіваємося отримати відповіді, включають Які види аеробних і силових вправ найбільш ефективні для когнітивного здоров’я? Чи є ходьба такою ж ефективною, як біг підтюпцем? Чи підняття ваги має такий самий вплив, як і вправи з гумовою стрічкою? І скільки вправ потрібно робити, щоб побачити помітні когнітивні переваги?
Ще одним важливим питанням є потенціал фізичних вправ для лікування нейрокогнітивних розладів у людей похилого віку. Наші результати свідчать про те, що фізична активність є профілактичним заходом. Але чи може вона також бути активним засобом лікування когнітивних розладів? Це дуже цікаве дослідження, яке відкриває безліч нових можливостей для того, щоб допомогти людям жити повноцінним життям протягом усього їхнього життя.
Короткий огляд дослідження – це стислий виклад цікавої наукової роботи.