Медитація допомагає розслабитися в короткостроковій перспективі, але якщо практикувати її регулярно, вона може також зміцнити стійкість до хронічного стресу та уповільнити старіння, як показало нове дослідження.
Дослідники вивчили експресію генів, когнітивні функції та рівень кортизолу у волоссі в людей, які практикують трансцендентальну медитацію (ТМ) протягом 12 або 40 років.
Порівняно з контрольними групами людей такого ж віку, які не медитують, ті, хто практикує ТМ чотири десятиліття, демонстрували знижені біомаркери хронічного стресу та біологічного старіння.
“Знижена експресія генів, пов’язаних зі старінням, та нижчий рівень кортизолу у волоссі у групах ТМ підтверджують результати короткострокових досліджень, які свідчать, що ці практики сприяють здоровому старінню та підвищенню стресостійкості”, – говорить фізіолог Кеннет Волтон з Міжнародного університету Махаріші (США).
Трансцендентальна медитація має давнє коріння у ведичній релігійній традиції Індії, але її сучасний варіант був розроблений та популяризований у ХХ столітті духовним лідером Махаріші Махеш Йогі.
Метод передбачає беззвучне повторення особистої мантри під час двох щоденних 20-хвилинних сеансів. Сертифіковані інструктори навчають ТМ за стандартизованою системою, створеною Махаріші, іноді званою “технологіями свідомості”.
“Це дослідження надає докази того, що довготривала практика ТМ має широкий спектр позитивних впливів на здоров’я на молекулярному рівні”, – зазначає молекулярний фізіолог Супая Венуганен з Міжнародного університету Махаріші (MIU).
У попередніх дослідженнях Венуганен та його колеги виявили 200 генів з відмінною експресією у практикуючих ТМ порівняно з тими, хто не медитує. Підозрюючи потенційні переваги для здоров’я, вони вирішили детальніше вивчити цей феномен.
У новому дослідженні було встановлено, що в медитуючих людей знижена експресія генів, пов’язаних із запаленням і старінням. Серед них – ген SOCS3, який асоціюється з хронічним стресом та енергетичним обміном.
Знижена експресія цих генів свідчить про те, що медитуючі люди можуть мати менше накопиченого фізіологічного навантаження, спричиненого хронічним стресом.
Результати також узгоджуються з попередніми дослідженнями, які припускають, що ТМ може покращувати ефективність енергетичного обміну.
Проте важливо зазначити, що ці висновки не демонструють прямого причинно-наслідкового зв’язку. Можливо, практикуючі ТМ володіють іншими факторами, що сприяють таким перевагам, або просто ведуть більш здоровий спосіб життя.
Дослідники також використовували електроенцефалографію (ЕЕГ) для оцінки когнітивних функцій, які зазвичай погіршуються з віком. Було виявлено, що літні практикуючі ТМ мають швидкість когнітивної обробки, подібну до показників молодих людей.
Досвідчені медитатори також набрали вищі бали за “Шкалою інтеграції мозку” (BIS) – метрикою, що охоплює різні когнітивні здібності, зокрема увагу та швидкість реакції.
“Отримані результати щодо когнітивних функцій особливо захопливі”, – каже біопсихолог Фредерік Тревіс з MIU. “І молодші, і старші практикуючі ТМ мали вищі показники BIS порівняно з тими, хто не медитує. А старші медитатори показали такі ж результати, як і молоді учасники”.
Дослідники також виміряли концентрацію гормону стресу кортизолу у волоссі, а також його неактивного попередника – кортизону, виявивши, що у практикуючих ТМ співвідношення активної та неактивної форм гормону було нижчим, ніж у людей, які не медитують.
Цей результат також вказує на нижчий рівень стресу та підтверджує інші дослідження, що пов’язують регулярну практику ТМ зі зниженням стресу.
“Кортизол відіграє критичну роль у реакції організму на стрес, і хронічно високий рівень цього гормону пов’язаний із багатьма віковими проблемами зі здоров’ям, включаючи когнітивний занепад”, – пояснює Волтон.
“Знижене співвідношення кортизолу до кортизону у медитаторів свідчить про більший адаптивний резерв і стійкість, що сприяє загальному здоров’ю та довголіттю”.