Взуття, яке носили китайські воїни понад 2 000 років тому, ймовірно, було гнучким і добре захищало їх від ковзання на слизьких поверхнях. Китайські дослідники зробили такий висновок, реконструюючи взуття, яке зображено на скульптурі солдата з теракотової армії, вік якої становить понад 2 200 років. Інформацію про це дослідження опубліковано на порталі Research Square та відзвітував New Scientist.
Як теракотова армія допомогла відтворити взуття?
Коли китайський імператор Цінь Ши Хуан-ді помер 210 року до нашої ери, його вшанували похованням у його гробниці більш ніж 8 000 глиняних солдатів та коней у натуральну величину. Фігури настільки деталізовані, що вивчаючи їх, науковці дізнаються про життя тодішніх людей, зокрема про зброю, броню та одяг, що вони його носили. У новому дослідженні пара науковців Сичуанського університету зосередилася на взутті одного з теракотових лучників, який зображений присівши на одне коліно.
Яким було взуття лучника?
Творці глиняного лучника дали йому взуття з квадратним передом, кінець якого дещо припіднімається, а також підошвою товщиною близько в 1,5 сантиметра, поцяткованою мережею кілець, що їх вчені визначили як шви. При цьому кільця зосереджувалися спереду і ззаду підошви, вказуючи, що посередині вона була тоншою. Глиняне взуття нагадувало рештки справжнього, віднайденого у регіоні і теж датованого династією Цінь, тож при створенні репліки вчені орієнтувалися на матеріали й технологію виготовлення реальних зразків.
Льняна підошва репліки взуття теракотового воїна. Na Cha, Jin Zhou / Research Square, 2023
Підошву репліки взуття теракотового воїна створили з кількох шарів льняної тканини, зшитих волокном рамі, із якого утворили й основу взуття. Спереду і ззаду швів додали щільніше, ніж посередині, як це показано й на теракотовій скульптурі. Коли науковці протестували свій витвір, то відзначили його високу гнучкість, а також стійкість до ковзання на сухій і вологій поверхні. Ці властивості забезпечували комфортне пересування солдатів та надавали їм перевагу у бою, міркують дослідники.
Джерело: nauka.ua