Синє світло, що виходить від екранів смартфонів, уже вважають великою проблемою. За даними численних досліджень, саме воно призводить до передчасного старіння, проблем із зором і сном. Тепер учені виявили ще одну небезпеку.
Синє світло супроводжує нас усе життя. Наприклад, його випромінює сонце – і завдяки тому, що воно розсіюється на молекулах атмосфери краще за хвилі видимого світла з іншою довжиною, ми бачимо небо синім. Ще високочастотне синє світло виходить від екранів смартфонів, ноутбуків, планшетів. Різниця тільки в часі та відстані: ми практично цілий день дивимося в гаджети, які перебувають занадто близько до очей.
Ще 2018 року вчені довели, що синє світло значно погіршує зір. У видимому спектрі високоенергетичне синє світло з довжиною хвилі від 415 до 455 нанометрів проходить через рогівку і кришталик до сітківки. Це може викликати сухість очей, катаракту і вікову дегенерацію жовтої плями. Також повідомлялося, що синє світло погано впливає на якість сну.
А минулого року вчені з’ясували, що під впливом випромінюваного синього світла дрозофіли (вид плодової мухи) почали швидше старіти. Причому це стосувалося навіть найсучасніших гаджетів.
Тепер турецькі вчені провели перше дослідження, в якому вивчили зв’язок між впливом синього світла і раннім статевим дозріванням у самців щурів. Роботу опубліковано в журналі Frontiers in Endocrinology, її також представили на 61-му щорічному зібранні Європейського товариства дитячої ендокринології в Гаазі.
Дослідники пояснили, що раннє статеве дозрівання у більшості дітей не має очевидної причини. Іноді це пов’язано з генетикою, або проблемою в головному мозку (наприклад, травмою чи пухлиною), або в щитоподібній залозі, надниркових залозах, статевих залозах. Останніми роками в кількох дослідженнях повідомлялося про збільшення раннього настання статевої зрілості як у дівчаток, так і у хлопчиків, особливо під час пандемії Covid-19. Одним із чинників може бути ширше використання пристроїв, що випромінюють синє світло.
У новому дослідженні фахівці з міської лікарні Анкари Білкент і Університету Газі в Туреччині вивчали 18 самців щурів лінії Спрег-Доулі (щури-альбіноси, які широко використовуються в медичних дослідженнях), яким був 21 день. Їх розділили на три групи: контрольна група (CG), групи BL-6- і BL-12. Щурів із групи CG утримували з 12-годинними циклами світла і темряви. Щурів BL-6 і BL-12 піддавали впливу синього світла з довжиною хвилі від 450 до 470 нанометрів за рівня освітленості 0,03 мікроватта на квадратний сантиметр протягом шести годин і 12 годин на добу відповідно.
Експеримент тривав до появи перших ознак статевого дозрівання. Методом ІФА аналізували сироваткові рівні ФСГ, ЛГ, тестостерону, ДГЕА-С, лептину, греліну, мелатоніну, глутатіону, глутатіонпероксидази та малонового діальдегіду. Сім’яники висікали для гістоморфологічного дослідження.
Дослідники виявили, що перші ознаки статевого дозрівання виникли значно раніше у щурів-самців, які зазнали тривалого впливу синього світла. Так, у середньому кількість днів статевого дозрівання в групі CG становила 38, у BL-6 – 30, у 12-годинній групі – 28. Концентрації ФСГ, ЛГ і тестостерону в усіх групах були однаковими. Крім того, вплив синього світла пригнічував сперматогенез, впливав на розширення судин в інтерстиціальній ділянці яєчка і порушував цілісність базальної мембрани. Ці ознаки посилювалися зі збільшенням часу впливу.
Хоча результати показали, що вплив синього світла потенційно може бути фактором більш раннього початку статевого дозрівання, необхідні додаткові дослідження.
“Це дослідження на щурах, і прямі результати не можуть бути інтерпретовані для людей. Проте ми надаємо експериментальну основу для подальшого вивчення наслідків для здоров’я постійно зростаючого часу, що проводиться перед екраном у сучасному суспільстві”, – сказав доктор Килінч Угурлу, один з авторів наукової роботи.
Тепер учені зосередяться на оцінці впливу синього світла на дорослих щурів до статевого дозрівання. Вони хочуть зрозуміти його довгостроковий вплив на пошкодження репродуктивних органів і фертильність. У результаті це дослідження може призвести до розробки грамотної профілактики і розуміння того, як сучасний спосіб життя впливає на фізіологічний розвиток і здоров’я в довгостроковій перспективі.
