Експерименти показали, що перевірка фальшивих новин за допомогою онлайн-пошуку насправді може підвищувати ймовірність прийняти неправдиву інформацію за достовірну. На думку вчених, це пов’язано з низькою якістю результатів пошукової видачі. Тому вони порадили навчати людей їхньої оцінки в рамках програм цифрової грамотності.
У сучасному світі поширення фейків перетворилося на важливий засіб політичної боротьби, через що їхня кількість сьогодні досить велика. Ось чому завдання знайти в інтернеті правду стало не таким простим, щоб його можна було вирішити побіжним онлайн-пошуком.
З попередніх досліджень відомо, що брехня може проникати в інфопростір через соціальні мережі. Водночас у наукових роботах мало уваги приділяють тому, яким чином люди намагаються перевіряти достовірність повідомлень в інтернеті.
Виправити упущення взявся Кевін Аслетт (Kevin Aslett) зі Школи політики, безпеки та міжнародних відносин Університету Центральної Флориди (США) спільно з колегами зі Стенфорда та Нью-Йоркського університету. Вчені провели серію досліджень. Перші чотири були опитувальними експериментами, а п’яте додатково включало аналіз “цифрового сліду”, що залишився після пошуку інформації в Google. Історію URL-адрес, за якими переходили учасники, зібрали за допомогою попередньо встановленого плагіна в їхніх браузерах. Дані послужили для розуміння якості використаних джерел.
У першому з експериментів, проведених за допомогою платформи для онлайн-опитувань Qualtrics, брали участь 3006 жителів США. Їх випадковим чином розділили на дві групи і попросили оцінити достовірність трьох новин давністю не більше 48 годин. При цьому респондентів тільки однієї групи спонукали до пошуку в інтернеті перед оцінкою. Серед інфоприводів пропонували як неправдиві або такі, що вводять в оману, так і правдиві. Відповідність дійсності останніх попередньо встановлювали фахівці з перевірки фактів.
Аналіз результатів показав, що учасники, яких спонукали шукати інформацію в Мережі для оцінювання допису на достовірність, згодом на 19% частіше приймали неправдиві твердження за правдиві порівняно з респондентами, яким не пропонували скористатися онлайн-пошуком. Науковці підтвердили цей висновок, повторивши експеримент ще чотири рази з деякими варіаціями в деталях і матеріалах опитування.
Крім того, автори роботи, опублікованої в журналі Nature, встановили, що, намагаючись перевірити правдивість новини за допомогою онлайн-пошуку, люди нерідко натрапляли на підтверджувальні повідомлення з низькоякісних джерел, які не заслуговують на довіру.
Описуючи це явище, що підвищує ризик повірити в дезінформацію, дослідники використовували термін “data voids”. Під ним прийнято розуміти інформаційний вакуум, який виникає при високій затребуваності якоїсь теми, але низькому рівні достовірних даних щодо неї.
Підбиваючи підсумки дослідження, автори наголосили на необхідності розробки та впровадження програм цифрової грамотності з акцентом на навички з використання інтернет-пошуковиків.
