Пероральні ліки, схвалені для лікування розсіяного склерозу (РС), можуть також гальмувати запалення, яке, як вважають, відіграє певну роль у розвитку хвороби Альцгеймера, свідчать результати нового дослідження.
Успішно пройшовши раунди дорогих і тривалих клінічних випробувань, фармацевтичний препарат понсімод отримав зелене світло для лікування розсіяного склерозу від Управління з контролю за продуктами і ліками США та Європейського агентства з лікарських засобів у 2021 році.
Тепер експерименти, проведені дослідниками з Університету Кентуккі, надали докази того, що препарат блокує надмірну імунну активність у нервовій системі, яка, як вважається, відіграє вирішальну роль у виникненні деменції.
“Ми першими показали, що понсімод є ефективним у мишачій моделі хвороби Альцгеймера”, – говорить нейробіолог Ерхард Біберіх, головний дослідник дослідження.
Подібно до іншого існуючого препарату від розсіяного склерозу під назвою фінголімод, понсеїмод блокує рецептори на поверхні Т- і В-лімфоцитів, запобігаючи їхньому виходу з тимусу та лімфатичних вузлів організму.
Зазвичай тип жиру під назвою сфінголіпід активує білі клітини, розблоковуючи їхню здатність проникати в кров і шукати шкідливі матеріали для знищення.
В умовах “домашнього ув’язнення” ці ключові гравці імунної відповіді більше не можуть поспішати захищати організм від загарбників у значній кількості. Але вони також більше не можуть протидіяти власним життєво важливим системам організму, як це відбувається при трансплантації органів та аутоімунних розладах, таких як вовчак, запальні захворювання кишківника та розсіяний склероз.
Імунні функції також можуть відігравати певну роль у розвитку хвороби Альцгеймера, якщо не спричиняти її.
Білі клітини мозку, які називаються мікроглією, розчищають токсичні скупчення бета-амілоїду і клубки тау-протеїнів у клітинах мозку.
З певних причин мікроглія також може переходити в режим підвищеної активності, спонукаючи їх наповнювати навколишнє середовище сигнальними хімічними речовинами, які називаються цитокінами, що переводить тканини в стан підвищеної готовності.
Як і у випадку з розсіяним склерозом, таке посилення запалення може пошкоджувати нерви, що призводить до стійкої дегенерації, яку ми асоціюємо з симптомами деменції, такими як сплутаність свідомості, втрата суджень і втрата пам’яті.
Оскільки той самий сфінголіпід, який дає Т- і В-клітинам перепустку, також активує рецептори на мікроглії, Біберіх і його команда задалися питанням, чи може такий препарат, як понсімод, клацнути перемикачами мікроглії, змусивши її мовчки зосередити свої зусилля на очищенні.
Використовуючи мишей, генетично модифікованих з людськими ознаками хвороби Альцгеймера, та посмертні зразки мозкової тканини, пожертвувані пацієнтами з хворобою Альцгеймера, дослідники вивчали як роль сфінголіпіду в опосередкуванні активності мікроглії, так і наслідки її блокування.
Поки що результати виглядають обнадійливими, з чіткими ознаками того, що понсімод знижує рівень прозапальних цитокінів і запускає протизапальну сигналізацію, яка спонукає мікроглію поглинати проблемні білкові згустки і клубки в мозку.
“У нашому дослідженні ми перепрограмували мікроглію на клітини-захисники нейронів, які очищають мозок від токсичних білків, зменшують нейрозапальну патологію Альцгеймера та покращують пам’ять у мишачій моделі”, – розповідає провідний автор дослідження Чжихуй Чжу.
Як і у випадку з будь-якими багатообіцяючими ліками, все ще існує необхідність безпечного відтворення ефектів на людях, перш ніж ми зможемо розглядати це як підходяще лікування для пацієнтів-людей. Проте використання фармацевтичного препарату, який довів свою безпечність та ефективність, дозволяє уникнути значної кількості бюрократичної тяганини та витрат.
Пошук економічно ефективних способів сповільнити або навіть відмотати назад виснажливі симптоми хвороби Альцгеймера швидко стає глобальним пріоритетом.
Понад 55 мільйонів людей у світі живуть з деменцією. Очікується, що до середини століття ця цифра стрімко зросте, оскільки населення старішає, майже потроївшись, і становитиме трохи менше 140 мільйонів. Очікується, що більша частина цього зростання припаде на країни, що розвиваються.
“Оскільки цей препарат вже застосовується в клінічній практиці для лікування рецидивуючого розсіяного склерозу, його можна одразу ж використовувати і для лікування хвороби Альцгеймера”, – каже Біберіх.
