Алекситимія — це термін, який ви могли не чути раніше. Але він описує явище, яке багато людей переживають: труднощі у визначенні, розрізненні та вираженні емоцій.
Це впливає на те, як люди взаємодіють зі своїми емоціями на роботі, в стосунках і навіть усередині себе. Це також може змінювати спосіб, яким людина аналізує своє оточення і як взаємодіє з навколишнім світом.
Не завжди легко зрозуміти, чи має хтось із ваших знайомих алекситимію. Часто людина може навіть не усвідомлювати, що вона має цю особливість. Це явище, в основному, внутрішнє, і людина відчуває його на собі.
Термін «алекситимія» був вперше описаний у наукових дослідженнях у 1970-х роках, і немає офіційної клінічної діагностики цього стану. Вважається, що він впливає на близько 10% загальної популяції.
Слово «алекситимія» походить від грецьких коренів — «a» (не), «lexis» (слова) та «thymia» (душа або емоції), і перекладається як «немає слів для емоцій».
Алекситимія тісно пов’язана з інтероцепцією — здатністю інтерпретувати і позначати свої внутрішні стани. Люди з порушеною інтероцепцією, також відомі як «алексисомія», не можуть легко зрозуміти, чи вони голодні, спраглі, втомлені, збуджені чи болять.
Це важливо зазначити, що алекситимія — це не універсальний досвід. Вона може відрізнятися в залежності від людини. Наприклад, у людей з аутизмом цей стан зустрічається набагато частіше — від 33% до 66% у порівнянні з загальною популяцією.
Вона також є більш поширеною серед людей, які страждають від обсесивно-компульсивного розладу, передменструального дисфоричного розладу, посттравматичного стресового розладу, тривожності та депресії. Деякі люди завжди мали алекситимію, тоді як інші набувають її через травму.
Якщо людина не може визначити, що вона відчуває, вона може бути схильна пригнічувати або ігнорувати ці тілесні відчуття, і менш ймовірно, що вона вживає заходи для вирішення проблем. Тому їй важче регулювати свої емоції, і вона може частіше відчувати перевантаження.
Однією з характерних рис алекситимії є зовнішньо орієнтоване мислення. Це коли люди зосереджуються на тому, що відбувається навколо них, а не на власних емоціях.
Людина з алекситимією може повинна подивитися назад на подію, щоб зрозуміти, що вона відчувала в той момент, використовуючи контекстуальні підказки. Вони часто адаптують свої дії, щоб впоратися з цим у майбутніх ситуаціях.
Для людей з аутизмом, зокрема, алекситимія може ускладнювати інтерпретацію соціальних сигналів, таких як вирази обличчя. Це може спричиняти перевантаження і призводити до зривів.
Люди з алекситимією можуть також реагувати по-різному на події, які зазвичай викликають спільні емоції, такі як смерть знаменитості або оголошення про весілля. Реакції, які можуть здатися не на місці для інших, можуть призвести до непорозумінь і розчарувань.
Емоційна свідомість
Алекситимія впливає на те, як людина переживає і інтерпретує емоції — від виявлення фізичних відчуттів у тілі до їх ідентифікації як конкретних почуттів і вирішення того, як на них реагувати.
Розуміння того, на якому етапі людина має труднощі в цьому процесі, може допомогти визначити, яку підтримку вона може потребувати.
Попри те, що алекситимія може впливати на зв’язок людини з її емоціями, емоційна свідомість — це навичка, яку можна розвинути в дорослому віці і покращувати з часом.
Практика називання емоцій і фізичних відчуттів — це одна з стратегій, яка може допомогти людям з алекситимією краще розуміти себе. Інша — це вміння визначати, як ці відчуття проявляються в тілі.