Вчені довгий час намагалися зрозуміти людський мозок, порівнюючи його з мозком інших приматів. Дослідники досі шукають відповідь на питання, що робить наш мозок унікальним у порівнянні з найближчими родичами.
Нове дослідження зробило крок вперед у цьому питанні, аналізуючи внутрішню організацію мозку, а саме його зв’язки. Дослідники використали дані МРТ, щоб порівняти «відбитки» зв’язків у мозку людини, шимпанзе та макаки. Виявилося, що головні відмінності між мозком людини та інших приматів не в префронтальній корі, як вважалося раніше, а в скроневій частці, яка відповідає за складну обробку сенсорної інформації.
Одним із ключових відкриттів стало значне розширення дугоподібного пучка (arcuate fasciculus) у людей. Ця структура відіграє важливу роль у мовленні, а також у складних когнітивних процесах, таких як соціальна поведінка та інтеграція сенсорної інформації. Крім того, у людей набагато більше зв’язків у зоні теменно-скроневого з’єднання, що допомагає краще розуміти наміри та переконання інших людей.
Ці результати спростовують ідею про те, що людський інтелект виник унаслідок одного еволюційного стрибка. Натомість дослідження показує, що мозок еволюціонував поступово, спочатку через зміни в лобовій корі у приматів, а потім через зміни в скроневій частці у предків людини. Наш мозок зберіг риси приматів, але став ще більш соціально орієнтованим, що дозволило нам розвинути усну мову та складну взаємодію.
Читайте оригінальну статтю.