Діти з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) не мають поведінкових розладів, не є ледачими, не позбавлені виховання або меж.
Їхні мізки розвиваються по-іншому, з іншими патернами неврологічної активності та рядом нейрохімічних відмінностей. Тому СДУГ вважається нейророзвивальним розладом.
Ці неврологічні дисбаланси проявляються у вигляді труднощів з увагою, неорганізованості або гіперактивності та імпульсивності. Хоча ці симптоми найбільш помітні в дитинстві, де поширеність СДУГ оцінюється в 5%, він може зберігатися й в дорослому віці, де його поширеність становить 2,5% популяції.
СДУГ може мати соціальні, академічні та професійні наслідки протягом усього життя людини.
Хоча існують фактори ризику (наприклад, куріння матері під час вагітності або низька вага при народженні), вони не доведені як безпосередня причина СДУГ. Генетичні фактори відіграють більш важливу роль, оскільки 74% випадків є спадковими.
Діагностика за межами поведінки
Наразі діагноз СДУГ зазвичай ставиться на основі когнітивних та поведінкових спостережень. Ці тести визначають, чи виникають труднощі в дитини в порівнянні з очікуваним рівнем для її віку.
Проте це можна доповнити – або, можливо, в майбутньому навіть замінити – обчислювальною нейронаукою. Завдяки дослідженням у цій галузі з’являються інструменти, які більше не залежать від спостереження за поведінкою, а вивчають патерни мозкової активності.
Відмінності в мозку
Наші повсякденні функції – такі як мислення, відчуття, ходьба – забезпечуються через з’єднання нейронів через синапси, що генерують електричну активність. Відомо, що певні мозкові хвилі асоціюються з певними когнітивними станами.
У СДУГ виявлено відмінні патерни в хвилях P3B і N200, які пов’язані з увагою, гальмуванням і самоконтролем. У СДУГ хвиля P3B зазвичай слабша або затримується, що відображає труднощі з увагою та обробкою інформації.
Хвиля N200 бере участь у виявленні помилок, контролю імпульсів і концентрації уваги. У людей з СДУГ аномальне функціонування хвилі N200 може бути пов’язано з проблемами самоконтролю та уваги.
Нейровізуалізація в малих ділянках мозку
Техніки нейровізуалізації, такі як магнітно-резонансна томографія (МРТ), виявили певні ділянки з меншим розміром або об’ємом, що мають значення в випадках СДУГ. Це включає:
- Мозолисте тіло, пучок нервових волокон, який з’єднує обидві півкулі мозку.
- Лобову частку, яка безпосередньо пов’язана з контролем уваги та виконавчими функціями.
- Хвостате ядро, яке бере участь у вивільненні дофаміну – гормону, що є важливим для системи винагороди мозку, сильно впливаючи на навчання та мотивацію.
Хімічні та метаболічні фактори
Інші техніки, такі як позитронно-емісійна томографія, виявили нижче споживання глюкози (у порівнянні з людьми без СДУГ) в чотирьох основних ділянках: цингулярній звивині (пов’язаної з емоційною регуляцією); в деяких базальних гангліях (зокрема хвостатому ядрі); у правому гіпокампі (пов’язаному з пам’яттю); та в правому таламусі (пов’язаному з сенсорною обробкою).
Читайте оригінальну статтю.
