Команда астрономів спробувала пояснити незвично високу швидкість комети, виявивши, що вона, ймовірно, була направлена на свою гіперболічну траєкторію після близького зіткнення з Сатурном у 2022 році.
14 червня 2024 року комета A117uUD була вперше помічена системою Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System (ATLAS). Протягом наступного місяця астрономи здійснили 145 спостережень цього об’єкта, що дозволило отримати досить чітку картину її траєкторії. Аналізуючи дані, виявилося, що комета рухається за “гіперболічною траєкторією”, тобто з такою швидкістю, що дозволить їй покинути Сонячну систему і вирушити в міжзоряний простір.
У новій науковій статті астрономи спробували з’ясувати, що спричинило її незвично високу швидкість. Досі астрономи спостерігали два міжзоряних об’єкти, що проходили через нашу Сонячну систему, тому було можливо, що комета A117uUD може бути ще одним таким об’єктом.
“Крім того, зорі, що проходять повз, або галактичні припливи можуть направити комети з хмари Оорта до внутрішньої частини Сонячної системи по гіперболічних траєкторіях”, пояснює команда у своїй статті.
Іншою можливістю є те, що комета була направлена на свою гіперболічну траєкторію після зіткнення з одним із наших газових гігантів. Коли менші об’єкти наближаються до планети, відбувається передача імпульсу від планети до об’єкта, що уповільнює орбіту планети і надає об’єкту прискорення.
Досі ми бачили лише одну комету – комету C/1980 E1 – яку було відправлено на міжзоряний курс після такого зіткнення з Юпітером у 1980 році. Спробуючи відновити попередні положення комети A117uUD, нова команда вважає, що саме Сатурн відповідальний за її викид з Сонячної системи.
“Комета зазнала дуже близького зіткнення з Сатурном у 2022 році, що ускладнює відновлення її орбіти до зіткнення”, пояснює команда у своїй статті, хоча вони вважають, що її попередня орбіта нагадувала орбіти ретроградних кентаврів – малих тіл, які обертаються між Юпітером і Нептуном – або комет.
“Наші результати показують, що випадок комети A117uUD схожий на випадок C/1980 E1 (Боуелла), що не підтримує позасонячне походження A117uUD,” робить висновок команда. “Той факт, що два викиди після планетарного зіткнення спостерігалися менш ніж за 45 років, свідчить про те, що такі події є відносно частими.”