Така батарея не містить металу та безпечніше для очей, ніж рішення з індукційною зарядкою.
Хоча різні компанії працюють над створенням розумних контактних лінз, до комерційної реалізації їм поки що далеко. Одна з ключових проблем криється в необхідності живити пристрій, який наноситься на очне яблуко. Лінза повинна залишатися тонкою, але мати акумулятор, який забезпечуватиме роботу електроніки протягом дня. Більше того, цю батарейку треба якось заряджати. Вчені з Південної Кореї вигадали потенційне рішення, яке буде безпечне для ока.
Поточні рішення здебільшого покладаються на металеві електроди або котушки для індукційної зарядки — щось на кшталт килимків для бездротової зарядки. Обидва варіанти можуть бути небезпечними для очей, якщо матеріал лінзи порветься і метал контактуватиме з оком. Альтернативна розробка корейських вчених – ультратонка батарея, яка заряджається сльозовою рідиною.
Така м’яка батарея завтовшки 0,5 мм вбудовується в лінзу. Вона містить воду та фермент глюкозооксидазу. Коли гнучка плоска батарея занурюється в сльозну рідину, що покриває око, фермент вступає в реакцію з іонами натрію і хлориду в цій рідині, генеруючи електричний заряд у воді батареї.
У ході лабораторних випробувань, проведених на моделі людського ока, батарея змогла видати струм силою 45 мА і максимальну потужність 201 мВт, чого, за твердженням вчених, буде достатньо для бездротової передачі даних з розумної контактної лінзи як мінімум 12 годин. У нинішньому вигляді акумулятор витримує до 200 циклів зарядки/розрядки. Для порівняння, аналогічні літій-іонні акумулятори зазвичай працюють від 300 до 500 циклів.
Користуватися такою контактною лінзою буде не складніше звичайної. Вночі вона «заряджатиметься» в розчині глюкози, а протягом дня вистачить сльозової рідини, щоб забезпечити роботу.
Про можливе застосування в комерційних розумних контактних лінзах не йдеться: розробка ще не проходила випробування на людях.