Нове дослідження показує, що існують не лише негативні плітки, але й позитивні, які можуть мати добрий вплив на людину.
Міжнародна група науковців провела незвичайне дослідження, в якому стверджується, що плітки не завжди шкодять стосункам між людьми. Іноді вони можуть бути навіть корисними, повідомляє ScienceAlert.
Обговорення когось за його спиною зазвичай не вважається прийнятним способом обміну інформацією. Однак, згідно з новим дослідженням, якщо інформація є правдивою, вона може позитивно вплинути на стосунки між людьми.
Троє вчених із Нідерландів, Угорщини та Китаю дійшли таких висновків, базуючись на математичній моделі пліток.
Загалом, дослідження показують, що плітки можуть виконувати важливі соціальні функції. Наприклад, вони можуть слугувати засобом оцінки надійності іншої людини. Якщо хтось поширює неправдиву інформацію, і ця брехня стає відомою, пліткар ризикує втратити довіру.
Однак вчені вважають, що коли пліткар ділиться правдивою інформацією, це може сприяти підвищенню рівня довіри і поліпшенню взаємодії між людьми.
Пол ван Ланге, Сабольч Самадо та Цзюньхуї Ву використали математичну модель у формі трикутника для вивчення пліток. У трикутнику пліткар, той, хто слухає, і той, про кого говорять, розташовані в різних кутах. Моделювання показало різні сценарії розвитку подій, які можуть виникнути через поширення чуток.
За словами вчених, пліткарі зазвичай говорять правду, якщо інформація про іншу людину тісно пов’язана з ними і може вплинути на їхні стосунки з іншими людьми. Однак, коли інформація не має прямого впливу на пліткаря, вони можуть схилятися до неправдивих тверджень.
Як зазначають дослідники, пліткар, який отримує вигоду від поширення неправдивої інформації, швидше за все, скористається такою можливістю, якщо це допоможе зміцнити його стосунки з тим, кому ця інформація передається.
У будь-якому випадку, це лише теорія, що базується на припущенні, що отримувач інформації, незалежно від її правдивості, віритиме сказаному. Вчені вважають, що пліткарі можуть ухвалювати рішення говорити правду чи брехати, залежно від того, як це вплине на їхні стосунки як з отримувачем пліток, так і з тими, кого вони обговорюють.
Водночас дослідники зазначають, що пліткарі частіше схиляються до брехні, навіть коли йдеться про добрі наміри та вчинки людини, якщо ця особа є їхнім конкурентом у кар’єрі або інших сферах.
Таким чином, на думку вчених, поява позитивних пліток залежить від вигоди, яку вони приносять тому, хто їх поширює.