Радари показали вплив новорічних феєрверків на птахів

Феєрверки – невід’ємний атрибут новорічних святкувань, але для птахів і решти дикої природи запуски салютів стають справжнім шоком. За допомогою даних метеорадарів і підрахунку птахів група голландських дослідників показала, в яке сум’яття пернатих призводить масове застосування піротехніки напередодні Нового року.

Тему шкоди феєрверків для природи порушили вчені з Інституту біорізноманіття та динаміки екосистем (IBED), однієї з дослідницьких установ Амстердамського університету (Нідерланди). Фахівці IBED не вперше привертають увагу до цієї проблеми через популярність салютів у країні.

Хоча в Нідерландах проживає лише 3,8% населення Євросоюзу, на них припадає 22% усіх імпортованих до ЄС феєрверків. Це пов’язано з історичними традиціями країни: вона досить рано почала масово використовувати феєрверки,.

Згідно з однією з минулих робіт, запуски салютів так подіяли на диких гусей, що протягом щонайменше 11 наступних днів вони витрачали на пошуки їжі в середньому на 10% більше часу, ніж зазвичай. Очевидно, птахам була потрібна додаткова їжа, щоб поповнити витрачену в польоті енергію і освоїтися в незнайомій кормовій зоні, де вони опинилися, рятуючись від спричинених феєрверками шуму і спалахів.

У новому дослідженні, яке опублікував журнал Frontiers in Ecology and the Environment, еколог Барт Хьокстра (Bart Hoekstra) і його колеги розглянули не тільки гусей, а й інших пернатих. Адже Нідерланди лежать на шляху щорічної міграції численних птахів (гусей, казарок, чайок, куликів та інших, загалом – близько 180 видів), а в дельті Рейну, Маасу та Шельди організовано місця, які охороняються для їхньої зимівлі.

Для оцінки впливу феєрверків на птахів учені зіставили дані про активність їхніх польотів напередодні Нового року та в інші ночі з 15 до 25 грудня і з 5 до 15 січня, отримані за допомогою радарів Королівського метеорологічного інституту Нідерландів. Інформацію об’єднали з відомостями про розміщення і чисельність птахів, зібраними волонтерами Голландського центру польової орнітології SOVON.

На основі цих даних автори роботи змогли підрахувати, скільки птахів злітало після початку феєрверків у новорічну ніч, на якій відстані від місць запусків салютів це відбувається і які види птахів особливо реагували.

Оцінка впливу феєрверків на птахів на основі даних радарів, відомостей про чисельність і розміщення птахів / © Bart Hoekstra et al.

Аналіз показав, що з початком запусків салютів у новорічну ніч тільки в досліджуваних районах у зоні роботи двох радарів у небо злітали майже 400 тисяч птахів. У результаті в польоті перебувало приблизно в 1000 разів більше тварин, ніж у звичайні ночі. За словами Барта Хьокстра, у такій країні, як Нідерланди, де багато зимуючих птахів, йдеться про мільйони пернатих, які страждають через феєрверки.

Спричинений піротехнікою сплеск польотів знижувався в міру віддалення від місць використання феєрверків. Найзначніший спад відбувався в радіусі п’яти кілометрів, але загалом активність польотів залишалася вдесятеро вищою на відстані до 10 кілометрів. Також з’ясувалося, що великі види реагували на салюти гостріше, ніж дрібні птахи.

З огляду на те, що в Нідерландах приблизно 62% пернатих живуть у радіусі 2,5 кілометра від населених пунктів, наслідки через використання піротехніки для них вельми серйозні. Налякані феєрверками птахи піднімаються в небо і витрачають багато енергії, витрата якої взимку і без того зростає. Особливо великі ризики для великих птахів, які в паніці можуть втрачати орієнтацію і стикатися з родичами.

Автори роботи зазначили, що негативний вплив феєрверків менш виражений поблизу лісів і напіввідкритих територій. До того ж там мешкають більш дрібні птахи на кшталт синиць і зябликів, які менше страждають від подібного занепокоєння.

Щоб пом’якшити негативні наслідки для природи, вчені закликали створювати більше вільних від феєрверків зон і обмежувати застосування піротехніки міськими центрами.