Наркотики з психоделічним ефектом, такі як псилоцибін, ЛСД, МДМА та канабіс, можуть допомогти захистити мозок від деяких аспектів старіння.
Нещодавнє опитування 3294 дорослих американців у віці від 42 до 92 років показало, що ті, хто повідомив про вживання галюциногену будь-якого виду протягом останнього року, демонструють менше депресивних симптомів і більш сприятливі зміни у функціях мозку вищого порядку.
Порівняно з тими, хто не вживав психоделіки, ті, хто вживав, отримали вищі бали в тестах, проведених по телефону, які оцінювали індуктивне мислення, вільне володіння мовою, робочу пам’ять, швидкість обробки інформації, перемикання уваги та гальмівний контроль.
Однак, споживачі психоделіків не мали кращих результатів у тестах на епізодичну пам’ять, яка зберігає та відтворює повсякденні події і часто страждає від деменції.
Результати дослідження є лише спостереженнями, тому не можуть визначити причинно-наслідковий зв’язок і покладаються на суб’єктивні розповіді з неконтрольованими дозами наркотиків. Крім того, дослідження не розрізняє різні типи психоделіків, що вживаються.
Проте геронтологи Каллол Кумар Бхаттачарія з Університету штату Юта та Кейлі Ферн з Університету Південної Флориди вважають, що є підстави продовжувати дослідження.
Психоделіки останнім часом викликають дедалі більший науковий інтерес у всьому світі після того, як кілька клінічних досліджень виявили, що ці препарати мають терапевтичний потенціал для лікування нервово-психічних розладів, таких як тривога, депресія або посттравматичний стрес.
Деякі з препаратів, які показали найбільш багатообіцяючі результати, включають псилоцибін (активний інгредієнт чарівних грибів), ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти), кетамін і МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін, відомий як екстазі).
Незважаючи на зростаючу кількість клінічних випробувань, що вивчають потенційну користь для здоров’я цих заборонених та історично стигматизованих наркотиків, сьогоднішні дослідження рідко включають пацієнтів старшого віку. Насправді, можливість використання психоделіків як інструменту для відновлення процесів у старіючому мозку майже не вивчалася.
Це суттєве упущення, стверджують Бхаттачарія та Ферн, оскільки старший вік часто асоціюється зі зниженням виконавчих функцій та розладами настрою.
Ряд нещодавніх досліджень старших когорт свідчать про те, що психоделіки можуть підвищувати креативність і покращувати виконавчу функцію мозку, навіть у невеликих дозах.
“Федеральний уряд та уряди штатів повинні декриміналізувати психоделіки, щоб дослідження можна було проводити у спосіб, який гарантує надійність та достовірність”, – підсумовують обидва дослідники.
“Більше поздовжніх досліджень, включаючи клінічні та громадські зразки, є важливими [для] використання психоделіків як альтернативної терапії… когнітивних функцій у пізньому віці”.
Інші вчені погоджуються з тим, що ми повинні почати розглядати психоделічну терапію для літніх людей. Звичайно, для перевірки безпечності та ефективності цього підходу знадобляться ретельні, довготривалі дослідження, перш ніж він стане загальноприйнятим клінічним інструментом.
Оскільки деякі галюциногени можуть впливати на серцево-судинну систему, викликати тривожні “погані подорожі” або становити ризик для людей з розладами особистості, є вагомі підстави діяти з обережністю.
Водночас когнітивний спад і деменція становлять значну загрозу для людей похилого віку в усьому світі, і існує небагато методів лікування або терапії для їхнього запобігання.
Подальші дослідження психоделіків можуть спрямувати дослідників наркотиків у правильному напрямку, навіть якщо ці речовини самі по собі не виявляться корисними клінічними інструментами.
Наприклад, Бхаттачарія і Ферн припускають, що, можливо, причина того, що психоделіки не мають такого сильного впливу на епізодичну пам’ять, як на виконавчу діяльність, полягає в тому, що “виконавча діяльність більш жорстко пов’язана з процесом старіння”.
Псилоцибін, ЛСД, МДМА та інші психоделіки, схоже, стимулюють нові зв’язки між нейронами, а деякі з них можуть навіть відновлювати порушені зв’язки. У початкових клінічних дослідженнях ці галюциногени виявилися корисними для лікування депресії, а також стресових і тривожних розладів, які можуть бути пов’язані з легкими когнітивними порушеннями. Можливо, препарати якимось чином позбавляють мозок від такого емоційного “стресу”, дозволяючи йому функціонувати краще в цілому.
Якщо психоделіки справді мають тривалий вплив на настрій і самопочуття, їхнє контрольоване і ретельно відстежуване вживання літніми людьми в терапевтичних цілях може змінити їхнє життя.
