Популярний у багатьох країнах молнупіравір, як виявилося, дійсно брав участь у появі нових мутацій коронавірусу SARS-CoV-2 – збудника Covid-19.
Противірусний препарат молнупіравір міжнародної фармацевтичної компанії Merck з кінця 2021 року стали призначати пацієнтам із Covid-19. Він став першими перорально прийнятими ліками, які Всесвітня організація охорони здоров’я внесла до своїх рекомендацій щодо лікування коронавірусної хвороби.
Спочатку молнупіравір показав обмежену ефективність проти Covid-19. Але згодом фахівці заявили, що він не знижує рівень госпіталізації або смертності від коронавірусу в групах вакцинованих людей, схильних до високого ризику зараження. Проте цей препарат швидко став популярним – зокрема завдяки своїй доступності, – особливо в Китаї.
Вчені з Інституту Френсіса Кріка в Лондоні, Імперського коледжу Лондона, Ліверпульського університету Ліверпульського університету (Великобританія) і Кейптаунського університету в Південній Африці вирішили провести власну перевірку. І дійшли висновку, що молнупіравір може допомагати подальшому поширенню коронавірусу – вже мутованому в організмі людини, яка приймала цей препарат, але не одужала остаточно. Про це дослідники розповіли в статті для журналу Nature, раніше робота виходила на сайті препринтів medRxiv.org. Це все ще попередня версія публікації, згодом її можуть відредагувати.
“Молнупіравір діє шляхом поширення мутацій під час реплікації вірусної РНК. Більшість випадкових мутацій, ймовірно, будуть згубними для вірусу, а багато з них виявляться летальними для нього. Тому підвищена частота мутацій, викликана молнупіравіром, у підсумку знижує вірусне навантаження. Але якщо деякі хворі, які отримують молнупіравір, не повністю виліковуються від інфекції, спричиненої SARS-CoV-2, може виникнути ризик подальшого передання варіантів із мутацією, спричиненою молнупіравіром”, – розповіли вчені.
Вони проаналізували глобальну базу даних, що містить мільйони геномних послідовностей коронавірусу SARS-CoV-2, щоб зрозуміти, коли він мутував і коли. У підсумку автори дослідження підтвердили, що особливий клас довгих філогенетичних гілок, які вирізняються переважанням мутацій G→A, з’явилися лише 2022 року – і саме після того, як почалося масове застосування молнупіравіру. У країнах і вікових групах, які активно лікувалися ним, це було особливо помітно. Наприклад, у Великій Британії, Японії, Сполучених Штатах Америки та Австралії. Навпаки, у державах із низьким показником гілок G→A, щодо яких було достатньо даних, не використовували молнупіравір.
“Там, де по Австралії були доступні дані про вік, ми теж виявили ці довгі філогенетичні гілки – головним чином у літнього населення. Це узгоджується з тим фактом, що молнупіравір у пріоритетному порядку використовували для лікування літніх людей, схильних до більшого ризику важкого Covid-19. В Австралії його насамперед вводили в будинках для літніх людей і рекомендували всім пацієнтам, старшим за 70 років – як із симптомами інфекції, так і без них”, – уточнили дослідники.
Таким чином, ознаки лікування молнупіравіром можна виявити в базах даних геномних послідовностей SARS-CoV-2. Однак, хоча вживання молнупіравіру могло призвести до мутацій збудника Covid-19, поки що немає доказів того, що зростання кількості тих, хто заразився тим самим омікрон-штамом і його варіантами, пов’язане з лікуванням цим препаратом.
“Ми б рекомендували органам громадської охорони здоров’я країн, де спостерігаються такі закономірності (переважання мутацій G→A. – Прим. ред.), провести дослідження, щоб визначити, чи справді це безпосередньо пов’язано з використанням молнупіравіру”, – підсумували вчені.