Теорія снігової Землі припускає, що колись наша планета була повністю вкрита льодом і снігом, а вся її поверхня замерзла на мільйони років. Однак нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, ставить під сумнів це давнє переконання, припускаючи, що вкрита льодом планета могла бути набагато динамічнішим і придатнішим для життя місцем, ніж вважалося раніше.
Нове дослідження припускає, що крижані умови могли бути не такими суворими або постійними, як вважалося раніше, і що могли бути часи, коли крижаний покрив танув, дозволяючи зародженню життя. Це кидає виклик традиційному уявленню про Снігову Землю як про безлюдну і негостинну пустку, нездатну підтримувати будь-яку форму життя.
Дослідження припускає, що крижаний покрив міг періодично танути через вулканічну активність, яка викидала в атмосферу велику кількість парникових газів, що призводило до потепління планети і танення льоду. Ці періоди потепління могли тривати тисячі років, що дозволило зародитися життю в новостворених середовищах існування.
Цей новий погляд на Снігову Землю відкриває нові можливості для розуміння еволюції життя на нашій планеті. Якщо планета не була повністю вкрита льодом, то цілком можливо, що життя могло розвиватися в ізольованих ділянках відкритої води або суші, які згодом могли поширитися на інші частини планети в міру того, як лід відступав.
Хоча теорія “снігової кулі” все ще має своїх недоброзичливців, це нове дослідження пропонує свіжий погляд на цей захоплюючий період в історії нашої планети. Воно припускає, що Земля могла бути набагато динамічнішим і стійкішим місцем, ніж ми вважали раніше, здатним підтримувати життя навіть у найекстремальніших умовах.
