Протягом тривалого часу вважалося, що людський вид еволюціонував від чіткої, єдиної лінії предків. Однак дослідження показують, що цей процес був значно складнішим, особливо для Homo sapiens — виду з високим рівнем соціальної організації.
Науковці з Кембриджського університету виявили, що приблизно 1,5 мільйона років тому відбулося розділення популяцій, а через 300 000 років вони знову возз’єдналися. Генетичний аналіз сучасної людської ДНК показав, що одна з цих ізольованих груп залишила значно більший слід у спадковості Homo sapiens, ніж інша.
Використовуючи статистичні моделі, дослідники відтворили процеси еволюції людства. Було встановлено, що сучасні Homo sapiens походять від популяції, яка розділилася 1,5 мільйона років тому, а потім частково об’єдналася 300 000 років тому. Одна з цих груп пережила значне скорочення чисельності, але саме вона стала основним джерелом генетичного матеріалу сучасних людей, а також предками неандертальців і денисівців.
Ці висновки свідчать про складний характер еволюції людства. Наприклад, неандертальська ДНК виявлена лише у неафриканських популяціях сучасних людей, становлячи приблизно 2%. Водночас змішання, яке відбулося 300 000 років тому, вплинуло лише на 20% генетичного матеріалу Homo sapiens. Дослідники припускають, що певні гени з менш чисельної групи, зокрема ті, що пов’язані з роботою мозку та нервової системи, могли відіграти ключову роль у розвитку людства.