Науковці довели, що кишкові бактерії можуть впливати не лише на фізичне здоров’я, а й на поведінку людини. Нове дослідження показало: бактерії з калу активних дітей зробили пацюків допитливішими, тоді як мікробіота від інтровертивних дітей, навпаки, пригнічувала цікавість і бажання досліджувати світ.
Робота опублікована на платформі bioRxiv і відкриває нову сторінку у вивченні зв’язку між кишківником і мозком.
🧩 Мозок і кишківник — тісніші, ніж здається
Вчені вже давно підозрюють, що між кишківником і мозком існує двосторонній зв’язок. Сигнали від бактерій можуть передаватися через блукаючий нерв, впливаючи на настрій, рівень тривожності й навіть схильність до ризику.
Раніше з’ясували, що у людей із депресією спостерігається менше різноманіття мікробіоти, а у немовлят із «боязким» темпераментом — менш збалансований мікробний склад. А деякі дослідники навіть припустили, що “депресивні” бактерії можуть передаватися… через поцілунок.
🧫 Як перевіряли вплив «дитячих» бактерій
Команда з університетів Турку (Фінляндія) та Корка (Ірландія) провела експеримент із пересадки калу: вони взяли бактерії з кишківника восьми дітей віком до 2,5 років — половина з них була дуже активна й допитлива, а решта — спокійні та інтровертивні.
Очищену від власних мікробів систему травлення пацюків “заселили” цими бактеріями. Далі тварин спостерігали у поведінкових тестах. Результати були вражаючими: пацюки, яким пересадили бактерії від активних дітей, виявили значно більшу схильність досліджувати нове.
Генетичний аналіз показав, що в мозку цих тварин змінилася активність генів, пов’язаних із дофаміном — речовиною, яка відповідає за мотивацію та відчуття задоволення.
🔍 Що це означає для людей
Дослідники припускають, що мікробіота може впливати на рівень допитливості, схильність до нових вражень і навіть тип темпераменту через дофамінову систему мозку.
Але водночас науковці не виключають і зворотного зв’язку: активні діти, які частіше пробують нову їжу чи більше взаємодіють зі світом, можуть самі формувати унікальний склад своєї мікробіоти.
Попереду — пошук конкретних штамів бактерій, що впливають на поведінку. І цілком можливо, що колись мікробіоту можна буде “налаштовувати”, щоб допомогти дітям ставати сміливішими, упевненішими чи більш відкритими до нового.
