Обвал льодовика Бірч у швейцарських Альпах 28 травня став гучним попередженням для всього світу – особливо для азійських регіонів, що живуть у тіні крихких льодовиків. Кадри з місця події показують, як величезна маса льоду та уламків стрімко зноситься вниз у селище Блаттен, практично знищуючи його.
Хоча пряму причину трагедії ще належить з’ясувати, експерти вже вказують на загрозливі наслідки змін клімату для кріосфери – частини планети, покритої льодом і снігом.
«Зміна клімату впливатиме на суспільства, які живуть поруч із льодовиками або залежать від них», – каже радник зі зменшення ризику катастроф у Швейцарському агентстві розвитку Алі Нойманн.
Завдяки своєчасній евакуації вдалося врятувати близько 300 мешканців Блаттена, хоча одна людина досі вважається зниклою безвісти. За словами Нойманна, це ще одне підтвердження того, як ефективне управління надзвичайними ситуаціями може зменшити наслідки катастроф.
На міжнародній конференції з проблем льодовиків у Таджикистані директор Всесвітньої метеорологічної організації з гідрології та кріосфери Штефан Уленбрук наголосив: подібні регіони, зокрема Гімалаї та інші частини Азії, повинні бути краще підготовлені.
«У багатьох країнах Азії відсутній цілісний ланцюг – від моніторингу й моделювання до оцінки ризиків і комунікації. Це слабке місце», – сказав Уленбрук.
Недостатнє моніторинг і нерівні можливості
Швейцарія має доступ до сучасних технологій – супутникові знімки, сенсори, постійне спостереження. А от в Азії, яка у 2023 році стала найбільш ураженим кліматичними катастрофами регіоном, таких можливостей значно менше.
Хоча згідно зі звітом ООН, дві третини країн Азії й Тихоокеанського регіону мають системи раннього оповіщення, найбільш уразливі з них – країни, що розвиваються – мають найгірше покриття.
«Моніторинг є, але його недостатньо», – каже геолог Судан Бікаш Махарджан з непальського Центру інтегрованого розвитку гірських регіонів (ICIMOD).
«У нас складний рельєф і клімат, а ще не вистачає ресурсів для збору даних».
Це підтверджують цифри: в середньому у світі на одну катастрофу припадає 189 загиблих, в Азії – вже 338.
Гімалаї – під загрозою
Гімалайські льодовики забезпечують водою майже два мільярди людей, але тануть дедалі швидше. Наслідок – сотні небезпечних озер, які можуть прорватися й спричинити руйнівні паводки. Танення багаторічної мерзлоти провокує зсуви.
«Лише моніторингу недостатньо. Треба думати, де ми будуємо, як розміщуємо інфраструктуру, щоб зменшити вразливість», – підкреслює Деклан Мегі з Азійського банку розвитку.
Непальська активістка і режисерка Таші Лхазом згадує, як у травні зсув знищив її рідне село Тіл. Усі 21 родина ледве встигла врятуватися.
«У Швейцарії людей евакуювали за кілька днів до катастрофи. У нас не було навіть кількох секунд», – з гіркотою розповіла вона.
«Ця нерівність засмучує й обурює. Це має змінитися».