Зразок, зібраний OSIRIS-REx на астероїді Бенну, продовжує надавати унікальну інформацію про історію цього невеликого космічного каменя і ранньої Сонячної системи. У перші кілька тижнів після відкриття зразка почали з’являтися докази того, що Бенну міг мати вологе минуле. Тепер це підтверджується новим відкриттям.
Дослідники повідомили про виявлення фосфату магнію-натрію. Це стало шоком, оскільки він не був виявлений космічним апаратом з орбіти. Це ще більше доводить, що Бенну є відколотим шматком набагато більшого примітивного океанічного світу.
Фосфатні мінерали були знайдені на зразку астероїда Рюґу, зібраному апаратом “Хаябуса-2” Японського космічного агентства. Вони також були знайдені в метеоритах. Але зразок з Бенну вирізняється розміром зерен та їхньою чистотою.
“Наявність і стан фосфатів, поряд з іншими елементами і сполуками на Бенну, вказують на водне минуле астероїда”, – говорить Данте Лауретта, співавтор статті і головний дослідник проекту OSIRIS-REx в Університеті Арізони в Тусоні, в своїй заяві. “Потенційно Бенну могла колись бути частиною більш вологого світу. Однак ця гіпотеза потребує подальшого дослідження”.
“OSIRIS-REx дав нам саме те, на що ми сподівалися: великий незайманий зразок астероїда, багатий на азот і вуглець з колись вологого світу”, – додав Джейсон Дворкін, співавтор статті і науковий співробітник проекту OSIRIS-REx в Центрі космічних польотів імені Годдарда НАСА в Грінбелті, штат Меріленд.
У команди є кілька причин вважати Бенну частиною океанічного світу. Однією з них є наявність серпентиніту, типу гірської породи, яка утворюється, коли розплавлені гірські породи зустрічаються з водою, як у серединно-океанічних хребтах на Землі. Також є багато розчинних речовин, які, як видається, були переміщені рідинами. І ми можемо додати до цього підтвердження фосфатів.
Команда припускає, що це тіло з великою кількістю рідкої води, можливо, під крижаною або скелястою поверхнею. Крижаний супутник Сатурна під назвою Енцелад є гарною аналогією, хоча материнське тіло Бенну було б приблизно вдвічі меншим, 250 кілометрів (155 миль) в поперечнику. Зіткнення в минулому розділили Бенну на частини шириною 500 метрів (1630 футів).
“Ми все ще придумуємо ідеї, як перевірити [гіпотезу про вологе материнське тіло]. Але для мене це головний кандидат на геологічне середовище, в якому сформувалися ці породи”, – сказав професор Лауретта в ексклюзивному інтерв’ю IFLScience ще в березні.
Зразок продовжує надходити до лабораторій у США та по всьому світу (транспортування дорогоцінного матеріалу практикувалося задовго до того, як зразок приземлився). У березні команда представила 58 результатів первинного аналізу, і щотижня з’являються нові дані. З розширенням кола науковців ми будемо отримувати ще більше наукових даних.
“Зразки Бенну – це спокусливо красиві позаземні породи”, – сказав Гарольд Конноллі, співавтор статті і науковий співробітник місії OSIRIS-REx в Університеті Роуена в Глассборо, штат Нью-Джерсі, – “Щотижня ми проводимо аналіз зразків, отриманих в рамках місії OSIRIS-REx, і отримуємо нові дані. “Щотижня команда з аналізу зразків OSIRIS-REx надає нові, часом дивовижні результати, які допомагають встановити важливі обмеження щодо походження та еволюції планет, схожих на Землю”.
