Міжнародна команда дослідників і волонтерів оцифрувала понад 75 000 сторінок історичних роздруківок з радіотелескопа Big Ear (Огайо) та вперше прогнала їх сучасними алгоритмами OCR/аналізу. Це дозволило уточнити параметри легендарного «сигналу Wow!» 1977 року. Препринт роботи з’явився 14 серпня 2025 року.
Три головні корекції
- Локалізація на небі. Ділянку ймовірного походження звузили, підвищивши статистичну певність орієнтовно на дві третини.
- Частота. Уточнена частота сигналу: 1420,726 ± 0,005 МГц (поблизу лінії нейтрального водню). Раніше часто посилалися на ~1420,4556 МГц — зсув натякає на іншу швидкість/обертовість джерела.
- Потужність. Новий пік ≈ 250 Янскі, що помітно вище за попередні оцінки (54–212 Янскі).
До того ж автори виправили помилково підписаний канал фільтробанку (це вплинуло на частоту) та врахували зсув годинника на 21 с — ці дрібниці важливі для точного реконструювання події.
Що це було: не люди й не Місяць
Команда відкинула техногенні пояснення: у момент детекції не було відповідних телестанцій чи супутників над Огайо, а Місяць узагалі був по інший бік Землі. Сонячна активність у 1977-му була низькою, а форма сигналу виглядає «ґаусовою», тобто природною.
Найімовірніший винуватець
Найкраща наразі гіпотеза — астрономічне джерело, зокрема хмара нейтрального водню (HI) із вузькосмуговим випромінюванням/масерним підсиленням, яке могло дати «сплеск» на водневій лінії. Однак такої потужності ще не фіксували вдруге — тож «Wow!» лишається винятком.
Навіщо це важливо
Оновлені координати, частота й інтенсивність дають найточніші на сьогодні орієнтири для повторних спостережень — шанс або знайти природне джерело, або нарешті закрити одну з найзагадковіших справ SETI.
Джерела: arXiv , Universe Today , ScienceAlert , EarthSky