Науковці з Університету Квінсленда проаналізували 17 досліджень, після чого заявили, що в молодих власників кішок вірогідність розвитку шизофренії вдвічі вища, якщо порівняти з тими, хто не має домашнього улюбленця.
Команда провела мета-аналіз існуючих досліджень з 11 країн, включаючи США та Великобританію, опублікованих за останні 44 роки.
Вони виявили, що люди, які контактували з котами у віці до 25 років, мали приблизно вдвічі більше шансів на розвиток шизофренії.
Пов’язують це з наявністю в котів паразита Toxoplasma gondii. Коли цей паразит потрапляє в організм людини, він впливає на нейромедіатори в мозку, призводячи до змін особистості та психічних розладів.
Людям з шизофренією може здаватися, що вони втратили зв’язок з реальністю.
Причина шизофренії незрозуміла, і вважається, що це поєднання генетики (спадкової), відхилень у хімічному складі мозку та/або можливих вірусних інфекцій та імунних розладів.
Симптоми шизофренії зазвичай починаються у віці від 16 до 30 років. У рідкісних випадках на шизофренію хворіють і діти.
Симптоми шизофренії поділяються на три категорії: позитивні, негативні та когнітивні.
Позитивні симптоми – це порушення, які “додаються” до особистості людини і включають галюцинації, марення та розлади мислення (незвичні або дисфункціональні способи мислення).
Негативні симптоми – це можливості, які “втрачаються” з особистості людини і включають “плаский афект” (зниження вираження емоцій за допомогою міміки або тону голосу), зниження почуття задоволення в повсякденному житті, труднощі з початком і підтримкою діяльності.
Когнітивні симптоми – це зміни в пам’яті або інших аспектах мислення, включаючи труднощі з фокусуванням або увагою, проблеми з “робочою пам’яттю” і погану здатність розуміти інформацію та використовувати її для прийняття рішень.
У Твіттері інші дослідники розкритикували огляд, заявивши, що в ньому не були належним чином враховані інші потенційно сприятливі фактори, такі як соціальне та економічне походження і сімейна історія.
Наприклад, одне британське дослідження показало, що контакт з котами в дитинстві, у віці від чотирьох до 10 років, був пов’язаний з більш високими психотичними переживаннями у віці 13 років.