Навіть невелике затягування з вечерею і сніданком виявилося загрозою серцю

Міцне здоров’я залежить не тільки від якості та кількості з’їдених продуктів, а й від чіткого режиму харчування. За словами вчених, надто довге очікування першого або останнього прийому їжі може призвести до проблем із серцево-судинною системою.

Минулого року вчені з Жіночої лікарні імені Брігама (США) встановили, що люди, які їли пізніше впродовж дня, загалом спалювали калорії повільніше і мали генетичні зміни, які змушували організм запасати більше ліпідів. Це, своєю чергою, сприяло збільшенню кількості жиру в організмі.

В іншому дослідженні йшлося про те, що діабетики, які їли тільки з полудня до 20:00, втратили більше ваги, ніж ті, хто сидів на звичайній дієті з обмеженням калорій. А дослідження на мишах, проведене 2022 року, засвідчило, що примус гризунів їсти тільки тоді, коли вони найбільш активні, збільшив тривалість життя на 35%.

Тепер європейські вчені проаналізували дані проспективного когортного дослідження взаємозв’язку між харчуванням і здоров’ям, моделей харчування та предикторів нутритивного статусу NutriNet-Santé. У ньому фахівці вивчили зв’язок між харчуванням і здоров’ям на прикладі 175 тисяч французів. Тих, хто не підходить за віком і способом життя, до нового дослідження не включили. У результаті залишилися 103 389 осіб. З них 79% – жінки, середній вік – 42 роки. Результати опублікували в журналі Nature Communications.

Час і кількість прийомів їжі оцінювали на основі повторюваних 24-годинних записів. Також учені побудували багатовимірні моделі пропорційних ризиків Кокса, щоб розглянути їхній зв’язок із серцево-судинними захворюваннями загалом, ішемічною хворобою серця та цереброваскулярними патологіями зокрема.

Автори дослідження дійшли висновку, що кожна година затримки сніданку підвищувала ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 6%. Отже, якщо одна людина вперше їсть о сьомій ранку, а інша – о 10, у другої ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 18% вищий.

Час вечері виявився ще важливішим: пізній прийом їжі (після дев’ятої вечора) підвищував імовірність цереброваскулярних захворювань (інсульту та аневризми) на 28% порівняно з тими, хто їв до восьмої вечора.

Також учені встановили, що триваліша тривалість нічного голодування – час між останнім прийомом їжі дня і першим прийомом їжі наступного дня – пов’язана зі зниженням ризику цереброваскулярних захворювань.

Учені планують перевірити, чи будуть такі самі результати в інших когортах і дослідженнях. Вони сподіваються, що зможуть визначити фактори, що знижують ризик розвитку хвороб серця за допомогою режиму харчування.