Найпопулярніші ліки проти ожиріння, як виявилося, призводять до паралічу шлунка

Десятки публікацій у західних ЗМІ про те, як Кім Кардаш’ян і засновник Tesla і SpaceX Ілон Маск схудли завдяки препарату для лікування діабету “Оземпік” (Ozempic), зробили його шалено популярним у всьому світі. Лікарі б’ють на сполох: згідно з новим дослідженням, ці ліки можуть підвищувати ризик серйозних шлунково-кишкових проблем.

“Оземпік” (діюча речовина – семаглутид) почали буквально змітати з полиць. Тільки у 2022 році у США виписали близько 40 мільйонів рецептів. Із 2022 року “Оземпік” входить до переліку життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів (ЖНВЛП).

Відомо, що “Оземпік” збільшує вироблення інсуліну, якщо рівень цукру в крові підвищується. Ще він знижує вироблення глюкози печінкою і глюкагону (гормон підшлункової, здатний підвищувати рівень глюкози в крові).

Крім цього, препарат може уповільнювати спорожнення шлунка (їжа повільніше проходить шлунково-кишковим трактом) і скорочувати потребу в їжі. Саме тому його вибрали для боротьби із зайвими кілограмами.

В інструкції до препарату немає даних про схуднення. Однак семаглутид під іншою торговою назвою – “Вегові” (Wegovy) – використовують саме з цією метою. У 2021 році у США семаглутид схвалили за показанням “корекція маси тіла у дорослих і підлітків з ожирінням або з надмірною масою тіла за наявності супутніх захворювань”.

Тепер учені з Університету Британської Колумбії (Канада) провели перше велике дослідження на популяційному рівні, присвячене вивченню побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту в пацієнтів, які не страждають на діабет і використовують препарати спеціально для зниження ваги. Результати опубліковано в JAMA.

За їхніми даними, ліки, відомі як агоністи GLP-1, зокрема такі бренди, як Wegovy, Ozempic, Rybelsus і Saxenda, пов’язані з підвищеним ризиком серйозних захворювань, включно з паралічем шлунка, панкреатитом і порушенням функції кишечника.

Дослідники вивчили записи про претензії з медичного страхування приблизно 16 мільйонів пацієнтів у США. Вони також проаналізували дані людей, яким з 2006 по 2020 рік призначали семаглутид або ліраглутид – два основних агоністи GLP-1. До їх числа увійшли пацієнти з ожирінням в анамнезі. А людей з діабетом або тих, кому були призначені інші протидіабетичні препарати, виключили. Загалом до групи увійшли 4144 людини, які приймали ліраглутид, 613 осіб, які приймали семаглутид, і 654 людини з контрольної групи, які приймали бупропіон-налтрексон.

Дослідники проаналізували записи, щоб побачити, у скількох пацієнтів розвинулося одне з чотирьох шлунково-кишкових захворювань, і порівняли цей показник між учасниками.

Порівняно з бупропіоном-налтрексоном агоністи GLP-1 показали:

У 9,09 раза вищий ризик панкреатиту, або запалення підшлункової залози, що може спричинити сильний біль у животі та в деяких випадках вимагати госпіталізації та хірургічного втручання.

У 4,22 раза вищий ризик непрохідності кишківника, за якого їжа не може пройти через тонку або товсту кишку. Це призводить до спазмів, здуття живота, нудоти і блювоти. Залежно від тяжкості може знадобитися хірургічне втручання.

У 3,67 раза вищий ризик гастропарезу, або паралічу шлунка, який обмежує проходження їжі зі шлунка до тонкої кишки і призводить до блювоти, нудоти і болю в животі.

Також учені виявили вищу частоту захворювань жовчовивідних шляхів – групи захворювань, що впливають на жовчний міхур. Але різниця не виявилася статистично значущою.

“Ці ліки стають дедалі доступнішими. У деяких випадках люди можуть просто зайти в інтернет і замовити їх, хоча у них немає повного розуміння того, що може статися в результаті”, – зазначили автори дослідження.

Вони сподіваються, що регулюючі органи та виробники ліків розглянуть можливість оновлення попереджувальних етикеток, які поки що не включають ризик гастропарезу.

“Це важлива інформація, яку мають знати пацієнти, щоб вони могли вчасно звернутися по медичну допомогу й уникнути серйозних наслідків”, – упевнені вчені.