Згідно з новим дослідженням, зброя, отруєна токсинами, могла стати частиною арсеналу європейських мисливців-збирачів понад п’ять тисяч років тому. Якщо це підтвердиться, відкриття може кардинально змінити наше розуміння полювання кам’яного віку, вказуючи на те, що складні види озброєння з’явилися набагато раніше, ніж вважалося.
На сьогодні найдавніші докази використання лука та стріл у Європі були виявлені на місці, відомому як Стеллмур поблизу Гамбурга, у Північній Німеччині. Знахідки датуються періодом між 11 000 та 12 000 років тому, і вони переважно вказують на перехід від метальних списів до стрільби з лука, що підвищило ефективність давніх мисливців.
Однак автори нового дослідження зазначають, що зробити остаточні висновки про типи зброї, яку використовували в давнину, складно, оскільки дерев’яні компоненти, як-от луки та стріли, давно розклалися, залишивши лише кам’яні наконечники. Для того, щоб відновити можливі методи використання цих снарядів, дослідники проаналізували балістичні властивості понад 500 палеолітичних наконечників стріл із 25 різних місць Північної Європи, датованих від 14 700 до 11 700 років тому.
Визначаючи площу поперечного перерізу наконечників (TCSA), дослідники змогли встановити розмір розрізу, який вони мали робити на шкірі тварини. Це допомогло визначити, чи були ці кам’яні наконечники призначені для списів, дротиків, звичайних стріл чи отруєних стріл.
Дослідження показало, що найстаріші наконечники мали значення TCSA, подібні до знахідок із Стеллмура, що свідчить про те, що стрільба з лука використовувалась європейськими мисливцями принаймні 14 700 років тому, відсуваючи початок застосування лука та стріл в Європі на три тисячі років раніше.
Крім того, деякі кам’яні наконечники мали значення TCSA, схожі на знахідки з Африки, де добре задокументоване використання отруєних стріл. Це свідчить про те, що європейські мисливці могли використовувати отруйні стріли в епоху палеоліту.
Для визначення того, як давно могли використовуватись отруєні стріли, дослідники також проаналізували значення TCSA для кам’яних наконечників віком 54 000 років із печери Мандрін у Франції. Результати свідчать про те, що близько чверті цих наконечників були найкраще пристосовані для отруєних стріл, а ще 45 відсотків підходили для неотруєних стріл.
Ці дані дозволяють припустити, що європейські мисливці палеоліту могли розвинути як стрільбу з лука, так і використання отруєної зброї десятки тисяч років тому.
На цьому етапі дослідники не можуть точно визначити, які токсини використовувались, але вони наводять список із 58 рослин Північної Європи, з яких могли видобувати отрути під час кам’яного віку.
Дослідження опубліковане в журналі Journal of Archaeological Science: Reports.