Космічний телескоп НАСА імені Джеймса Вебба (JWST) зафіксував нові види приголомшливої туманності, відкриваючи ніколи раніше не бачені деталі.
Туманність – це хмара газу і пилу, яка часто утворюється з уламків зірок, що вмирають або вибухають. Ці хмари також є колисками нових зірок, де газ і пил слугують будівельним матеріалом для формування зірок.
За оцінками астрономів, лише в галактиці Чумацький Шлях є десятки тисяч туманностей, і нещодавно JWST звернув увагу на одну з них, розташовану неподалік: Крабовидну туманність, що знаходиться на відстані близько 6500 світлових років від нас.
Вивчення Крабовидної туманності в неймовірних деталях
У понеділок NASA опублікувало нове зображення Крабовидної туманності, на якому чітко видно маленьку білу крапку в її центрі. Це серце Крабовидної туманності, яке називають Крабовидним пульсаром.
Близько 1 000 років тому надмасивна зоря стала надновою і вибухнула, вивергнувши свої розпечені нутрощі в космос. Але щільне ядро цієї зорі залишилося неушкодженим і є Крабовидним пульсаром, який сьогодні живе в центрі туманності.
Пульсар – це об’єкт, що швидко обертається, який, у випадку Крабовидної туманності, перезаряджає газоподібну речовину навколо себе, яку JWST вперше виявив у приголомшливих деталях – те, що не зміг показати космічний телескоп “Хаббл”, коли спрямував свій приціл на Крабовидного у 2005 році.
JWST відкриває нові особливості Крабовидної туманності
Хаббл спостерігає космос переважно у тому ж типі світла, що й ми – у видимому світлі. Тому Хаббл не зміг зафіксувати туманні, схожі на примари, тонкі білі клапті заряджених частинок, які побачив JWST, що нещодавно розглядав туманність в інфрачервоному світлі.
Ці заряджені частинки рухаються в сильних магнітних полях, які створює Крабовидний пульсар. Вони кружляють з релятивістською швидкістю, що становить частку швидкості світла, і випромінюють потужне світло, яке іноді використовується в рентгенівських знімках і відоме як синхротронне випромінювання.
Стрілка вказує на пульсар Крабовидної туманності, який виглядає як яскрава цятка. (NASA, ESA, CSA, STScI, Tea Temim, Прінстонський університет)
Інші, більш барвисті вусики газу і пилу, які ви бачите на зображенні, – це залишки мертвої зірки. Наприклад, іонізована сірка виглядає червонувато-оранжевою, іонізоване залізо – синім, а пил – зеленувато-жовтим.
“Чутливість і просторова роздільна здатність “Вебба” дозволяють нам точно визначити склад викинутого матеріалу, зокрема, вміст заліза і нікелю”, – повідомила НАСА Теа Темім, яка очолювала команду, що використовувала інфрачервоні інструменти JWST для отримання зображень Крабовидної туманності.
Вперше за 20 років “Хаббл” отримає нове зображення Крабовидної туманності, готове для порівняння десь наступного року, або близько того, повідомляє НАСА.
