Масивний затор в басейні річки Конго містить 3,4 мільйона тонн вуглецю, показує дослідження

Нещодавно дослідники виявили, що найбільший на Землі затор, розташований у віддаленій частині басейну річки Конго, утримує приголомшливі 3,4 мільйона тонн вуглецю. Це відкриття має значні наслідки для нашого розуміння накопичення вуглецю та його впливу на клімат планети.

Затор, площею приблизно 160 квадратних кілометрів, що містить мільйони дерев, розташований у болотистих лісах басейну річки Конго, яка є одним з найбільших поглиначів вуглецю у світі. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, показало, що затор утримує більше вуглецю, ніж передбачалося раніше, і потенційно може зберігати ще більше, якщо залишиться недоторканим.

Дослідники використовували комбінацію супутникових знімків і наземних вимірювань, щоб оцінити вміст вуглецю в завалі. Вони виявили, що дерева в заторі розташовані більш щільно, ніж на прилеглих територіях, а це означає, що вони більш ефективно поглинають вуглець з атмосфери. Крім того, заболоченість болотного лісу допомагає зберегти дерева, а це означає, що вуглець зберігається довше.

Це відкриття має важливе значення для зусиль, спрямованих на пом’якшення наслідків зміни клімату. Ліси світу відіграють вирішальну роль у поглинанні вуглекислого газу з атмосфери, і їх збереження є ключовою частиною зусиль зі скорочення викидів парникових газів. Виявлення завалу в басейні річки Конго підкреслює важливість захисту віддалених і важкодоступних територій, які можуть містити значні запаси вуглецю.

Дослідники також зазначили, що затор знаходиться під загрозою через незаконні лісозаготівлі та будівництво доріг та інфраструктури в регіоні. Ці дії не лише знищують ліс і вивільняють накопичений вуглець в атмосферу, але й сприяють вирубці лісів та втраті біорізноманіття.

Отже, відкриття найбільшого на Землі завалу в басейні річки Конго є важливим внеском у наше розуміння накопичення вуглецю і ролі лісів у пом’якшенні наслідків зміни клімату. Воно підкреслює необхідність активізації зусиль для захисту віддалених і важкодоступних територій, які можуть містити значні запаси вуглецю, а також нагальну потребу в усуненні основних причин вирубки лісів і руйнування оселищ.