Марс звикли уявляти червоним. Але нові орбітальні знімки показали ділянку планети, де звичний рудий колір змінюється на рожеві, пурпурові та навіть синюваті відтінки. І причина цього видовища значно прозаїчніша, ніж може здатися.
Де на Марсі з’явилися рожеві та фіолетові кольори
Незвичайну картину зафіксувала камера High Resolution Stereo Camera (HRSC) на борту європейського орбітального апарата Mars Express.
На знімках видно район поблизу південного полюса Марса, зокрема масштабний геологічний об’єкт Thyles Rupes. Його скелі сягають понад 1 км заввишки, а сама структура простягається на сотні кілометрів.
Як повідомляє NNews із посиланням на Universe Today, незвичне забарвлення цієї області пов’язане не з якимось рідкісним матеріалом, а з поєднанням марсіанського пилу та морозу.
Чому Червона планета тут виглядає зовсім не червоною
Основний колір Марса пояснюють оксидами заліза в поверхневому пилу. Саме вони надають планеті характерного червонувато-бурого відтінку.
Однак у районі Thyles Rupes одночасно присутні кілька різних матеріалів.
Темніші ділянки пов’язані з вулканічними породами, багатими на мінерали олівін і піроксен. Обидва мінерали добре відомі й на Землі — вони є важливими компонентами верхньої мантії нашої планети.
Поруч видно світліші блакитнуваті області. Це замерзлий вуглекислий газ. Біля південного полюса Марса він може зберігатися навіть навесні, коли зробили знімок.
Саме комбінація пилу, інею та льоду створює незвичну рожево-фіолетову картину.
Фіолетовий Марс змінюється протягом дня
Є ще одна деталь, яка робить зображення особливо цікавим.
Цей регіон не має постійного фіолетового кольору. Його вигляд змінюється залежно від умов освітлення та стану поверхні.
Ранкове світло, пил в атмосфері, іній на ґрунті та суміші льоду з пилом можуть разом створювати той самий пурпуровий відтінок, який видно на орбітальному знімку.
Тобто перед нами не «фіолетова порода» в буквальному сенсі. Колір — результат того, як різні матеріали та освітлення взаємодіють у конкретний момент.
Thyles Rupes — гігантський марсіанський уступ
Незвичайні кольори — лише одна частина цієї історії.
Thyles Rupes є масштабною геологічною структурою з урвищами понад кілометр заввишки. Її походження також цікаве, адже Марс не має активної тектоніки плит, подібної до земної.
На Землі гори можуть формуватися там, де тектонічні плити рухаються та стикаються. Марс, навпаки, вважають планетою з так званою «застиглою оболонкою», де така тектонічна активність не відбувається.
Імовірно, Thyles Rupes сформувався під час охолодження внутрішніх шарів Марса. Коли планета втрачала тепло, її кора стискалася, а окремі ділянки могли підніматися вгору.
У джерелі це пояснення подається як найбільш імовірний механізм формування структури, а не як беззаперечно доведений факт.
Марсіанські дюни теж мають свою особливість
На знімках поблизу Thyles Rupes видно кілька типів дюн.
Через складний характер вітрів тут не формуються такі чітко окреслені дюни, які можна побачити в інших районах Марса. Водночас присутні так звані барханоїдні гряди — дугоподібні піщані форми.
Подібні структури існують і на Землі. Їх можна впізнати за вигнутою формою та двома «рогами», спрямованими за вітром.
💡 Цікаво знати
На контекстному знімку району видно Ultima Lingula — платоподібну структуру приблизно 550 км у діаметрі.
Поруч розташований кратер Берроуза, названий на честь письменника Едгара Райса Берроуза. Його діаметр становить близько 100 км.
Сам Thyles Rupes також допомагає відстежувати геологічну історію регіону: один із великих кратерів сформувався раніше за уступ і був частково перерізаний ним, тоді як менші кратери з’явилися вже після утворення Thyles Rupes.
❓ Чи справді Марс може бути фіолетовим?
Так, але не в тому сенсі, що поверхня планети загалом має фіолетовий колір.
Пурпурові відтінки на цих знімках виникають через поєднання пилу, інею, льоду та освітлення. В інших умовах та в інший час доби той самий район може виглядати інакше.
Чому ці знімки важливі
Зображення Mars Express показують, наскільки різноманітною є поверхня планети, яку часто зводять до простого образу «червоної пустелі».
За одним кадром тут можна побачити залишки вулканічної активності, сезонний замерзлий вуглекислий газ, складні дюнні форми та величезну геологічну структуру, що виникла під час охолодження планети.
І саме тому фіолетовий відтінок — лише найпомітніша деталь. За ним ховається своєрідний геологічний архів Марса, який орбітальні апарати поступово допомагають розшифровувати.
