Люди, які хворіють на COVID безсимптомно, мають спільну рису

Майже 7 мільйонів людей померли від COVID-19 з моменту спалаху смертоносного коронавірусу понад три роки тому. І навіть після повторного інфікування деякі люди досі не відчувають жодних симптомів після зараження SARS-CoV-2.

Варіант гена імунної відповіді може пояснити це, відкриваючи шлях до більш ефективних вакцин і методів лікування.

Глобальне дослідження під керівництвом Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF) виявило, що кожна п’ята людина, яка перехворіла безсимптомно після інфікування вірусом SARS-CoV-2, є носієм варіанту гена HLA-B*15:01.

Крім того, невролог Джил Холленбах (Jill Hollenbach) та її колеги виявили, що люди з HLA-B*15:01, які ніколи не були інфіковані вірусом, мали імунні клітини, які реагували на фрагменти білка SARS-CoV-2, що свідчить про те, що імунітет розвинувся після перенесених інших інфекцій.

Дослідження показують, що щонайменше 20 відсотків інфекцій SARS-CoV-2 протікають безсимптомно, тому вивчення цього питання може допомогти вченим у боротьбі з хворобою, яка продовжує забирати життя в усьому світі.

“Більшість глобальних зусиль були зосереджені на важких формах COVID-19”, – пишуть Холленбах та її команда у своїй опублікованій статті.

“Вивчення безсимптомної інфекції надає унікальну можливість розглянути ранні імунологічні особливості, які сприяють швидкому очищенню організму від вірусу”.

Гени лейкоцитарного антигену людини (HLA) виробляють білки, що підтримують імунну систему, і деякі молекули HLA знаходяться на поверхні клітин. Вони називають і ганьблять чужорідних загарбників, наприклад, віруси, представляючи мініатюрні фрагменти, які допомагають імунним клітинам, таким як “кілери” Т-клітини, розпізнавати інфекцію або хворобу і боротися з нею.

“Якщо у вас є армія, яка здатна розпізнавати ворога на ранній стадії, це величезна перевага, – каже Холленбах, – це все одно, що мати солдатів, які підготовлені до бою і вже знають, що шукати, і за формою можуть сказати, що це погані хлопці”.

Дослідники вивчили генетичні дані, зібрані раніше у 29 947 зареєстрованих донорів кісткового мозку, щоб з’ясувати, чи може варіація HLA схиляти людей до безсимптомного зараження SARS-CoV-2. Дані про COVID-19 були отримані з добровільної програми на основі смартфонів, в якій ці донори брали участь, відстежуючи інфекцію, симптоми та результати.

1 428 невакцинованих донорів повідомили про позитивний результат тесту на SARS-CoV-2, і 136 з них сказали, що не мали жодних симптомів.

Одним із натяків на генетичний зв’язок стало виявлення того, що 20 відсотків цих інфікованих, але безсимптомних донорів мали принаймні одну копію гена HLA-B*15:01, порівняно з 9 відсотками інфікованих людей, у яких розвинулися симптоми.

Наявність однієї копії захисного варіанту HLA-B*15:01 подвоювала ймовірність відсутності симптомів при інфікуванні COVID-19, а у людей з двома копіями ймовірність відсутності симптомів була у вісім разів вищою.

“Безсимптомні люди можуть дозволити нам визначити нові способи сприяння захисту від інфекції SARS-CoV-2, – каже біохімік Стефані Грас з Університету Ла-Троб в Австралії, – шляхом імітації цього імунного “щита”, що спостерігається у людей, які можуть уникнути COVID-19″.

Подальший аналіз показав, що Т-клітини людей з HLA-B*15:01, які ніколи не піддавалися впливу SARS-CoV-2 (з донорської крові, зібраної до пандемії), мали сильну імунну відповідь на фрагменти білка SARS-CoV-2.

Ці фрагменти мали спільні генетичні послідовності з іншими сезонними коронавірусами, що викликають застуду. Їхні Т-клітини могли розпізнавати різні варіанти COVID-19, включаючи варіанти Омікрону.

“Отже, навіть якщо погані хлопці змінять форму, армія все одно зможе ідентифікувати їх за черевиками або, можливо, за татуюванням на руці”, – пояснює імунолог Університету Північної Кароліни Данілло Аугусто.

“Саме так працює наша імунологічна пам’ять, щоб зберегти наше здоров’я”.

Ілюстрація фрагмента шипового білка SARS-CoV-2 (білий), який вірус використовує для проникнення в клітини, зв’язаного з HLA-B*15:01 (помаранчевий). (André Luiz Lourenço)
Дослідження має певні обмеження; про симптоми повідомлялося самостійно, і в аналіз були включені лише особи, які самоідентифікували себе як білі.

Варіант гена HLA-B*15:01 зустрічається досить часто, приблизно у 10 відсотків європейців, але він може бути менш поширеним в інших популяціях, тому більші та ширші дослідження могли б надати більш надійні висновки.

Тим не менш, ці важливі висновки можуть привести до шляхів управління цим все ще руйнівним захворюванням.

“Наші результати мають важливе значення для розуміння ранньої інфекції та механізму, що лежить в основі раннього вірусного кліренсу, – пише команда, – і можуть закласти основу для вдосконалення розробки вакцин і терапевтичних варіантів на ранніх стадіях захворювання”.