Більшість людей не асоціюють себе з істотами, які здатні світитися. Проте науковці вже з 1923 року припускають, що це не зовсім так. Людське тіло дійсно випромінює дуже слабке світло — так звані біофотони, які занадто тьмяні, щоб ми могли побачити їх неозброєним оком. І хоча це явище залишається контроверсійним, нове дослідження канадських вчених підтверджує: наш мозок буквально світиться, і цей “сяючий підпис” може змінюватися залежно від ментальної активності.
У дослідженні, проведеному командою біологів на чолі з Гейлі Кейсі з Університету Алґома (Канада), вперше зареєстровано надслабке світлове випромінювання мозку через череп. Вчені не тільки зафіксували ці біофотони, а й виявили зв’язок між їх кількістю та станом активності мозку. Це відкриває перспективу створення нового способу моніторингу мозкової активності — методу, який дослідники назвали фотоенцефалографією.
Під час експерименту учасників поміщали в повністю темну кімнату, на голову одягали EEG-шапку для реєстрації електричної активності мозку, а навколо розміщували фотомножники — надчутливі пристрої, здатні вловити навіть найслабше світло. Учасники спочатку перебували в стані спокою, а потім виконували слухові завдання. Результати показали чітку кореляцію між кількістю біофотонів і рівнем мозкової активності.
Учені підкреслюють, що біофотони — не те саме, що теплове інфрачервоне випромінювання, яке випромінює будь-яке тіло з температурою вище абсолютного нуля. Біофотони — це світло в діапазоні від майже видимого до видимого, що виникає внаслідок метаболічної активності клітин, коли електрони втрачають енергію та випромінюють фотони.
Команда планує продовжити дослідження, щоб з’ясувати, як анатомія мозку впливає на це випромінювання, чи має кожна людина унікальний “світловий відбиток”, і як саме змінюються біофотони при різних видах активності — не лише у стані спокою чи зосередженості. Також вчені сподіваються, що з часом вдасться розробити прилади для виявлення відмінностей між здоровим і хворим мозком за світловими сигналами.