У серпні 1892 року в американському Фолл-Рівер сталися два жорстокі вбивства, які й через понад 130 років залишаються без остаточної відповіді. Підозрювана Ліззі Борден постала перед судом, але присяжні її виправдали. Парадокс у тому, що після цього загадка не зникла — навпаки, саме виправдання зробило її безсмертною для літератури, кіно та телебачення.
Про справу знову заговорили після виходу нового сезону антології «Монстр» Раяна Мерфі та Ієна Бреннана, присвяченого Борден. Але за сучасними екранізаціями легко забути головне: навіть через понад століття ми не знаємо, хто насправді вбив Ендрю та Еббі Борден.
Повідомляє NNews із посиланням на BBC News Україна.
Ранок, який перетворив Ліззі Борден на підозрювану
Вранці 4 серпня 1892 року в будинку родини Борден у Фолл-Рівер, штат Массачусетс, спочатку загинула 64-річна Еббі Борден — друга дружина Ендрю Бордена та мачуха його доньок.
Приблизно через годину додому повернувся сам Ендрю. Його знайшли мертвим на дивані у вітальні. За даними слідства, чоловіка вдарили сокиркою 11 разів.
Ліззі саме вона викликала поліцію. Спочатку правоохоронці навіть не вважали її очевидною підозрюваною: жінка мала репутацію спокійної та релігійної людини й викладала в місцевій конгрегаціоналістській церкві.
Але під час розслідування з’явилися деталі, які привернули до неї увагу.
Чому підозра впала саме на Ліззі
У день убивств Ліззі кілька разів змінювала свої пояснення щодо того, де перебувала в будинку.
Її сестра Емма була відсутня, а гість родини також не перебував удома. Фактично в певний момент у будинку залишалися Ліззі та служниця Бриджит Салліван.
Додатковим мотивом слідство могло вважати складні сімейні стосунки. Ендрю Борден був заможним, але, за свідченнями знайомих, економив на побуті власної родини, водночас фінансово допомагаючи родичам своєї другої дружини.
Ще одна деталь привернула увагу поліції: місцевий фармацевт повідомив, що напередодні вбивств Ліззі намагалася придбати синильну кислоту. Пізніше суд не дозволив використати цю інформацію як доказ.
У грудні подруга Борден також заявила перед великим журі, що через кілька днів після вбивств Ліззі спалила у печі сукню, яка нібито належала їй.
На цьому тлі справу проти неї передали до суду.
Але сокиру, якою вбили Борденів, так і не знайшли
Саме тут справа починає нагадувати класичний детектив — тільки без фінальної розв’язки.
Знаряддя вбивства так і не знайшли. Один із ключових епізодів — спроба придбати отруту — суд визнав неприйнятним доказом. У результаті обвинувачення значною мірою спиралося на непрямі докази.
У червні 1893 року Ліззі Борден постала перед судом.
Її захищала команда відомих бостонських адвокатів. Присяжні були чоловіками, оскільки в тогочасних умовах жінки не могли входити до складу журі.
Після нетривалої наради вони виправдали Борден.
І тут виникла головна проблема цієї історії: виправдання не дало відповіді на питання, хто ж був убивцею.
Чому знаменита лічилка про Ліззі вводить в оману
Історію Борден знають у США навіть завдяки дитячій лічилці про те, що Ліззі нібито завдала мачусі 40 ударів, а батькові — 41.
Але вона містить одразу кілька неточностей.
По-перше, кількість ударів перебільшена. По-друге, йдеться не зовсім про ту зброю, яку зазвичай уявляють після слова «сокира». За даними BBC, це була невелика сокирка, достатньо легка, щоб утримувати її однією рукою.
І головне — сама лічилка називає Ліззі вбивцею, хоча суд її виправдав.
Чому ця історія не померла разом із XIX століттям
Після суду справа могла залишитися кримінальною історією кінця XIX століття. Сталося протилежне.
Ліззі Борден стала персонажем романів, оповідань, п’єс, фільмів, серіалів, музичних творів та інших переказів.
Причина досить проста: у справі немає остаточної розв’язки.
Є загиблі. Є підозрювана. Є дивні обставини. Є непрямі докази. Але немає судового вироку, який би назвав убивцю.
Саме ця незавершеність і залишає простір для нових версій.
Історикиня Кара Робертсон, яка десятиліттями досліджує справу, пояснює, що вона має майже всі складові класичного детективу: невелике коло підозрюваних, алібі, точний час подій і питання про те, що насправді відбувалося всередині будинку.
Від холодної вбивці до символу жіночого бунту
Образ Борден змінювався залежно від епохи.
У телефільмі 1975 року «Легенда Ліззі Борден» її зіграла Елізабет Монтгомері. Там героїня постає холодною та відстороненою жінкою, яка нічим не видає себе.
У 2014 році Крістіна Річчі зіграла значно агресивнішу версію Борден у фільмі «Ліззі Борден узяла сокиру».
А стрічка «Ліззі» 2018 року з Хлоєю Севіньї переосмислила історію через тему жіночого пригнічення. У цій версії важливу роль відіграють стосунки Борден зі служницею Бриджит Салліван.
Саме ця сюжетна лінія знову з’являється і в новому серіалі Netflix.
Що змінив новий «Монстр»
У четвертому сезоні «Монстра» Ліззі Борден зіграла Елла Бітті.
Творці серіалу знову звертаються до теми можливих близьких стосунків між Борден і Бриджит Салліван. За словами акторки, історія досліджує тему жіночої люті та реакції жінок на обставини, у яких вони опиняються.
Раян Мерфі також пояснював інтерес до Борден тим, що ця справа, на його думку, дозволяє говорити про жінок і суспільство та залишається актуальною.
Але тут важливо відокремити історичні факти від художньої інтерпретації.
Достовірних доказів романтичних стосунків між Борден і Салліван немає. Дослідниця Кара Робертсон зазначає, що така версія можлива, але відомі факти не дають для неї переконливого підтвердження.
Зокрема, Ліззі навіть не називала служницю її справжнім ім’ям, звертаючись до неї як до Меггі — іменем попередньої служниці родини.
💡 Цікаво знати: Борден не була відома насильством до злочину
Одна з найцікавіших деталей справи полягає в тому, що образ жорстокої вбивці значною мірою сформувався вже після трагедії.
За наявними в матеріалі даними, Ліззі не поводилася жорстоко ні до, ні після вбивств.
Саме ця суперечність і стала основою для численних художніх версій: як людина, яка не мала відомої історії насильства, могла раптом здійснити настільки жорстокий напад?
Але достовірної відповіді на це питання немає.
❓ То Ліззі Борден справді вбила батька та мачуху?
Історично коректна відповідь — ми цього не знаємо.
Ліззі була головною підозрюваною, проти неї існували непрямі докази, а її поведінка викликала питання. Проте суд не визнав її винною.
Іншого обвинуваченого за ці вбивства також не засудили.
Тому будь-яка сучасна екранізація, яка показує Борден безпосередньою вбивцею або створює конкретний мотив, уже виходить за межі встановлених судом фактів і переходить у сферу художньої інтерпретації.
Чому загадка досі працює
Минуло понад 130 років, але головний сюжетний механізм цієї історії залишився незмінним.
Є злочин, який має достатньо деталей для побудови десятків версій, але недостатньо доказів для остаточної відповіді.
Саме тому кожне нове покоління може заново придумувати власну Ліззі Борден — холодну вбивцю, жертву обставин, бунтарку або просто жінку, чию історію ми ніколи не зможемо реконструювати повністю.
Новий «Монстр» не розставить крапки в цій справі. Та, можливо, саме відсутність крапки й пояснює, чому історія Борден пережила понад століття.
![vRpmmGps6Pewmq5sdhCYqX-1024-80[1]](https://nnews.com.ua/wp-content/uploads/2021/07/vRpmmGps6Pewmq5sdhCYqX-1024-801.jpg "Вчені намагаються дізнатися більше про інформаційний парадокс чорних дір")
