Американські вчені встановили, що паління зменшує розмір мозку і призводить до передчасного старіння цього органу. Відмова від шкідливої звички може запобігти подальшій втраті тканини мозку, але все одно не повертає його первісний розмір.
У попередніх дослідженнях ішлося про те, що об’єм мозку пов’язаний із курінням сигарет. Так, навесні цього року дослідники з Пенсільванського університету (США) виявили, що курці в середньому мають менший об’єм мозку, ніж ті, хто не палить. Кожну додаткову викурену пачку на рік пов’язували зі зменшенням об’єму сірої речовини приблизно на 0,15 кубічного сантиметра.
Однак досі вчені сперечалися про те, чи спричиняє паління зменшення об’єму мозку, чи менший його об’єм є фактором ризику для куріння. Крім того, є третій фактор – генетика. Відомо, що і розмір мозку, і схильність до куріння передаються у спадок. Близько половини ризику куріння для людини обумовлюється її генами.
Фахівці з Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі (США) спробували “розплутати” взаємозв’язок між генами, мозком і поведінкою. Вони вивчили це питання за допомогою кількох методів оцінки спрямованості: критеріїв Бредфорда Гілла, які зазвичай використовують для розуміння причинно-наслідкового зв’язку в епідеміологічних дослідженнях, і медіативного аналізу. Результати опубліковані в журналі Biological Psychiatry: Global Open Science.
Науковці проаналізували дані з Британського біобанку – загальнодоступної біомедичної бази даних, що містить генетичну, медичну та поведінкову інформацію про півмільйона людей, здебільшого європейського походження.
Підгрупа більш ніж із 40 тисяч учасників Британського біобанку пройшла візуалізацію мозку для визначення його обсягу. Загалом вчені проаналізували знеособлені дані про об’єм цього органу, історію куріння і генетичний ризик розвитку шкідливої звички у 32 094 осіб.
Кожна пара чинників виявилася взаємопов’язаною: історія куріння та об’єм мозку; генетичний ризик куріння та історія куріння; генетичний ризик куріння та об’єм мозку. Крім цього, зв’язок між курінням і об’ємом мозку залежав від дози: що більше цигарок людина викурювала на день, то меншим був об’єм її мозку.
Коли три фактори розглянули разом, зв’язок між генетичним ризиком паління і об’ємом мозку зник, тоді як зв’язок між кожним із цих факторів і поведінкою, пов’язаною з палінням, залишився.
Застосувавши статистичний підхід, відомий як медіативний аналіз, дослідники визначили послідовність подій: генетична схильність призводить до куріння, що провокує зменшення об’єму мозку.
Кілька місяців тому міжнародна група вчених встановила, що раннє паління в чоловіків може призвести до народження в них дітей, які страждатимуть на ожиріння, астму та інші проблеми з легенями.
