Китай висадив свій місячний зонд на зворотному боці Місяця

Китайський місячний зонд “Чан’е-6” успішно приземлився в неділю на дальній стороні Місяця для збору зразків, повідомили державні ЗМІ, що стало останнім стрибком у космічній програмі Пекіна, яка триває десятиліттями.

Як повідомило державне інформаційне агентство Сіньхуа з посиланням на Китайське національне космічне управління, “Чан’е-6” сів у величезному басейні Південний полюс – Айткен, одному з найбільших відомих ударних кратерів у Сонячній системі.

За даними агентства, це перший випадок, коли зразки будуть зібрані з рідко досліджуваної області Місяця.

Апарат “Чан’е-6” виконує технічно складну 53-денну місію, яка розпочалася 3 травня.

У неділю він зійшов з орбіти на висоті близько 200 кілометрів (124 милі) над Місяцем, щоб обстежити поверхню в пошуках місця для посадки, повідомив Хуан Ву, представник Китайської корпорації аерокосмічної науки і техніки, в інтерв’ю державному телеканалу CCTV.

“Спуск на нижчу орбіту був пов’язаний з певними ризиками, тому нам потрібні були точні процедури управління, щоб вивести (зонд) на задану траєкторію”, – сказав Хуанг.

Після цього “ми повинні були швидко зменшити відносну швидкість зонда до Місяця… до нуля протягом 15 хвилин, що вимагало величезної кількості пального, практично половини всієї ваги зонда”, – сказав він.

Тепер, коли зонд приземлився, він спробує зачерпнути місячний ґрунт і каміння та провести інші експерименти в зоні посадки.

Цей процес має бути завершений протягом двох днів, повідомляє Сіньхуа. Зонд використовуватиме два методи збору зразків: бур для збору зразків під поверхнею і роботизовану руку для захоплення зразків з поверхні.

Потім він має здійснити безпрецедентний запуск з боку Місяця, який завжди повернутий до Землі.

Вчені кажуть, що темний бік Місяця – так називають його через те, що він невидимий з Землі, а не тому, що ніколи не вловлює сонячних променів – має великі перспективи для досліджень, оскільки його кратери менше вкриті давніми лавовими потоками, ніж ближній бік.

Матеріал, зібраний з темного боку, може краще пролити світло на те, як взагалі сформувався Місяць.

Космічні амбіції Китаю

Плани щодо “космічної мрії” Китаю були прискорені за часів президента Сі Цзіньпіна.

Протягом останнього десятиліття Пекін вклав величезні ресурси у свою космічну програму, спрямовану на реалізацію низки амбітних проектів, намагаючись скоротити розрив з двома традиційними космічними державами – США і Росією.

Він відзначився кількома помітними досягненнями, в тому числі побудовою космічної станції під назвою “Тяньгун”, або “Небесний палац”.

Пекін висадив роботизовані марсоходи на Марс і Місяць, і Китай є лише третьою країною, яка самостійно відправила людину на орбіту.

Але Вашингтон попереджає, що космічна програма Китаю використовується для маскування військових цілей і спроб встановити домінування в космосі.

Китай прагне відправити екіпаж на Місяць до 2030 року і планує побудувати базу на місячній поверхні.

Сполучені Штати також планують повернути астронавтів на Місяць до 2026 року за допомогою місії “Артеміда-3”.