Католики та інші віряни західного обряду готуються 25 грудня святкувати Різдво. В Україні наразі склалася унікальна ситуація, коли частина країни святкуватиме наприкінці року, а інша, дотримуючись православної традиції, 7 січня. Sara-fun.com розбирався, як виникла суперечність у датах, чим відрізняються традиції та що суворо заборонено робити на Різдво.
Як з’явилося Різдво
Свято з’явилося на честь Ісуса Христа, якого шанують усі християни. Його називають божим сином, який прийшов на землю, щоб спокутувати гріхи людства. Появу Бога на землі деякі пророки віщували задовго до його народження. Ісус з’явився на світ в ізраїльському місті Віфлеєм, яким на той час правив жорстокий цар Ірод. Він наказав слугам убити всіх немовлят в окрузі, щоб не збулося пророцтво про сходження на трон Месії.
У ніч появи Ісуса на світ, воїни вбили всіх немовлят, а маленького Божого сина вдалося врятувати, оскільки добрі люди сховали вагітну Марію в хліві. Немовля після народження поклали на сіно в ясла. Щороку цю історію показують у вигляді Вертепу.
Святкування Різдва. Звідки взялися дві дати
Варто зазначити, що Біблія не вказує точної дати народження Ісуса Христа. У 45 році нашої ери давньоримський політичний діяч Гай Юлій Цезар ввів Юліанський календар, за яким світ жив кілька століть. На той час у Римській імперії 25 грудня відзначали одне з найважливіших язичницьких свят — «народження Сонця». Щоб зменшити вплив язичництва на зорі християнства, на цю дату призначили святкування дня народження Ісуса Христа, якого називали Сонцем.
Згодом з’ясувалося, що Земля обертається навколо Сонця приблизно на 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Підлаштовуватись під зміни почав і календар. Тому Різдво з роками наближалося до весни, а Великдень — до літа. За 1500 років юліанський календар відстав на 10 днів.
Ситуацію виправив Папа Римський Григорій XIII. Він змінив літочислення, придумавши зробити деякі роки невисокосними — тобто такими, які не мали одного дня — 29 лютого. Завдяки цьому вдалося трохи сповільнити час, а його календар назвали Григоріанським.
Наразі різниця між Юліанським та Григоріанським календарями становить 14 днів. При цьому в повсякденному житті ми користуємося останнім варіантом, а от церковні свята в Православній церкві вирішили відзначати за старим стилем, тобто зі змінами, які відбулися з часів правління Цезаря.
Різдво 7 січня відзначають більшість громадян України, а також у Грузії та Сербії. У той час, як західні держави, церкви яких перейшли на Григоріанський календар, відзначають найважливіше свято 25 грудня. Цього дня Різдво святкують католики та протестанти.
Традиції святкування Різдва західного обряду
Для католиків і протестантів Різдво є важливою релігійною подією, тоді як православні більше значення надають Великодню — дню, коли, за переказами, Ісус воскрес. Напередодні Різдва перші дотримуються Адвента — спеціального часу, який проводять в очікуванні свята, приділяють увагу духовному життю та, за бажанням, дотримуються посту. Для дітей у цей період готують спеціальні адвент-календарі — невеликі щоденні подарунки у вигляді цукерок, невеликих презентів чи цікавих завдань, які дозволяють створити особливу атмосферу в очікуванні свята. Серед символів цього свята особливе місце посідає ялинка, а також різдвяний вінок, омела, солома та подарунки.
Увечері 24 грудня, коли на небі з’являється перша зірка, сім’ї християн західного обряду влаштовують Святвечір — спеціальну вечерю, під час якої на стіл подають виключно пісні страви, рибу, фрукти та горіхи. Перед початком трапези глава сім’ї читає уривок з Євангелія, сім’я співає першу коляду, потім усі переламують різдвяний хліб — облатку.
Після вечері сім’я вирушає до храму, де близько опівночі починається Меса Навечір’я Різдва. Під час обряду священик кладе до різдвяного Вертепа фігурку немовляти Ісуса. Друга меса проходить 25 грудня вдосвіта і символізує зародження нового життя, третю влаштовують вдень. Три меси символізують народження Спасителя у лоні Отця, в утробі богоматері та Ісуса у душі кожного християнина.
Вранці всі шукають під ялинкою подарунки від Санта-Клауса, а на святковий стіл подають м’ясні страви: запечену індичку, качку, свинину.
Традиції святкування Різдва східного обряду
Щорічно перед святкуванням дня народження Христа православні та греко-католики дотримуються суворого Різдвяного посту, який розпочинається 28 листопада. У цей час помірність практикують не тільки в їжі, віддаючи перевагу пісним стравам, а й у думках.
Вечір напередодні Різдва 6 січня називають Святвечором. На вечерю за традицією готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів Ісуса. Головною стравою Святвечора є кутя, яку готують із пшениці, присмачують горіхами, сухофруктами та їдять із узваром (компот із сухофруктів). Сім’я сідає вечеряти лише після того, як на небі зійде перша зірка.
Традиційна кутя християн східного обряду
На Різдво, 7 січня, православні йдуть на богослужіння, після якого вирушають у гості до рідних та близьких, з якими традиційно обмінюються кутею та подарунками. В цей день закінчується Різдвяний піст.
Заборони на Різдво: що не рекомендують робити
Різдво, як і всі великі релігійні свята, має особливі заборони. Ці обмеження стосуються і католиків, і православних.
- У Святвечір не можна їсти до самої вечері, яка починається в той час, коли на небі з’явиться перша зірка.
- Посуд після Святої Вечері намагаються не прибирати зі столу до Різдва.
- На Різдво не можна одягати старий одяг.
- Строго заборонено займатися будь-якою фізичною працею. Не можна починати прання, прибирання та займатися рукоділлям.
- Не рекомендують цього дня влаштовувати ворожіння.
- Не варто виносити сміття з дому.
За яким календарем ви б не вирішили зустрічати Різдво, варто пам’ятати, що це світле сімейне свято, яке варто провести в колі сім’ї.
