Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) залишається одним з найменш вивчених психічних станів — зокрема, досі достеменно не відомо, що його викликає, чому симптоми такі різні в різних людей та чому лікування ефективне лише для частини пацієнтів.
Однак нове масштабне генетичне дослідження, проведене командою міжнародних науковців, зробило значний крок до розкриття цих таємниць. Аналіз ДНК понад 53 000 людей з ОКР та понад 2 мільйони без розладу дозволив виявити сотні генетичних маркерів, які можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ОКР.
Що таке ОКР і чому це важливо
ОКР є одним із найпоширеніших психічних розладів, який вражає приблизно 1 людину зі 50 по всьому світу. Розлад часто характеризується нав’язливими думками (обсесіями) та повторюваними діями (компульсіями), які пацієнти здійснюють, щоб знизити тривожність.
ОКР суттєво впливає на якість життя — як особисту, так і професійну. Люди з цим розладом мають на 30% вищий ризик передчасної смерті від природних причин і на 300% вищий ризик смерті від неприродних причин, включно з самогубствами.
Як вивчають гени ОКР
Науковці використовують метод GWAS (Genome-Wide Association Study) — це порівняння геномів великої кількості людей із розладом і без нього. У цьому дослідженні вдалося виявити 30 генетичних ділянок, що містять 249 потенційно важливих генів, з яких 25 вважаються ключовими для розвитку ОКР.
Серед них є гени, також пов’язані з іншими психічними розладами: депресією, шизофренією, епілепсією. Деякі з виявлених ділянок пов’язані з імунною системою — це відкриває нові напрями для дослідження впливу запалення та імунітету на психічне здоров’я.
Які ділянки мозку залучені
Генетичні маркери, пов’язані з ОКР, активні в тих ділянках мозку, що відповідають за прийняття рішень, мотивацію, контроль емоцій, виявлення помилок та регулювання страху. Також виявлено несподіваний зв’язок із гіпоталамусом, що раніше не асоціювався безпосередньо з ОКР, але є частиною емоційної регуляції.
Особливу увагу дослідники звернули на середні шипуваті нейрони у стриатумі — ділянці мозку, пов’язаній зі звичками та повторюваними діями. Саме на ці клітини діють деякі з лікарських препаратів, що застосовуються при лікуванні ОКР.
ОКР та супутні стани
Дослідження також показало генетичні зв’язки між ОКР і такими розладами, як тривожність, депресія, анорексія та синдром Туретта. Цікаво, що люди з ОКР мають менший генетичний ризик алкоголізму або схильності до ризикованої поведінки, що збігається з клінічними спостереженнями — більшість пацієнтів з ОКР надмірно обережні.
Крім того, були виявлені генетичні перетини між ОКР та імунними станами, як-от астма та мігрень, а також знижений ризик хвороб запального кишківника, що свідчить про можливий імунний компонент у розвитку ОКР.
Що далі?
Попри те, що жоден із виявлених генів не є «єдиною причиною» розладу, отримані результати можуть лягти в основу персоналізованого лікування та кращої діагностики в майбутньому.
Ці наукові відкриття дають надію на створення нових терапевтичних підходів, що враховуватимуть біологічні особливості кожного пацієнта. А це — шанс покращити життя мільйонів людей, які щодня стикаються з ОКР.