Після 60 років пошуків генетики нарешті ідентифікували ген, який відповідає за рудий окрас домашніх котів.
Два незалежні дослідницькі колективи виявили, що яскраво-рудий колір шерсті у наших улюбленців, ймовірно, є результатом відсутності сегмента ДНК у некодуючій білки частині геному кота.
“Це була генетична загадка, головоломка,” — пояснив генетик зі Стенфордського університету Ґреґ Барш у коментарі для Science.
Барш і його колеги виявили, що шкіра котів із рудою шерстю продукує РНК від гена Arhgap36 у 13 разів більше, ніж шкіра котів без рудого волосся. Сподіваючись знайти мутацію у білковій частині цього гена, дослідники натомість виявили, що відсутність певної послідовності перед геном впливає на його надмірну активність.
Делеція розміром 5 кілобаз була знайдена у кожного рудого кота з бази даних із 188 котів: 145 рудих, 6 триколірних (каліко/черепахових) та 37 нерудих котів.
Як і очікувалось, мутація розташована на Х-хромосомі, що пояснює різницю в окрасі між статями. Більшість рудих котів — самці, тоді як самки з рудою шерстю мають різнокольоровий візерунок.
У котів-самців із цією мутацією, яка передається через єдину Х-хромосому, проявляється однорідний рудий окрас. У самок із двома Х-хромосомами одна з них у кожній клітині випадково деактивується. Це призводить до того, що на ділянках, де активна Х-хромосома з мутацією, розвивається рудий колір шерсті, що чергується з іншими кольорами.
Науковці підтвердили, що підвищена експресія гена Arhgap36 у рудих котів змінює пігментацію від темно-коричневої до рудо-жовтої.
Обидві статті зараз розміщені в Інтернеті і чекають на рецензію на bioRxiv тут і тут.
