Коли мова йде про фізичні вправи для здоров’я серця, не варто досягати піку на початку життя. Нещодавні дослідження показують, що якщо ви хочете захистити себе від високого кров’яного тиску з віком, вам потрібно грати в довгу і підтримувати рівень фізичних навантажень до середнього віку.
Але соціальні фактори можуть зробити це складнішим для деяких людей, ніж для інших, як показало дослідження, в якому взяли участь понад 5 000 людей з 4 міст США.
“Підлітки та люди у віці до 20 років можуть бути фізично активними, але з віком ці патерни змінюються”, – пояснила автор дослідження та епідеміолог Кірстен Біббінс-Домінго з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF) у квітні 2021 року, коли дослідження було опубліковане в American Journal of Preventive Medicine.
Численні дослідження показали, що фізичні вправи знижують артеріальний тиск, але нова робота припускає, що “підтримка фізичної активності в молодому віці – на більш високому рівні, ніж рекомендувалося раніше – може бути особливо важливою” для профілактики гіпертонії”, – сказала Біббінс-Домінго.
Гіпертонія, також відома як високий кров’яний тиск, є серйозним захворюванням, від якого страждають мільярди людей у всьому світі. Вона може призвести до інфаркту та інсульту, а також є фактором ризику розвитку деменції в подальшому житті.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен четвертий чоловік і кожна п’ята жінка страждають на гіпертонію. Але більшість людей з високим кров’яним тиском навіть не підозрюють про це – саме тому його часто називають “тихим вбивцею”.
Проте існують способи змінити ситуацію з високим кров’яним тиском: фізичні вправи – у фокусі цього дослідження.
У дослідженні взяли участь понад 5 100 дорослих людей, які протягом трьох десятиліть відстежували стан свого здоров’я за допомогою фізичних оцінок та опитувальників про звички до фізичних вправ, куріння та вживання алкоголю.
Під час кожного клінічного обстеження артеріальний тиск вимірювався тричі з інтервалом у хвилину, а для аналізу даних учасники були згруповані в чотири категорії за расовою та гендерною ознакою.
В цілому – серед чоловіків, жінок і в обох расових групах – рівень фізичної активності знижувався від 18 до 40 років, причому показники гіпертонії зростали, а фізична активність знижувалася протягом наступних десятиліть.
На думку дослідників, це свідчить про те, що молодий дорослий вік є важливим періодом для втручання з метою запобігання гіпертонії середнього віку за допомогою програм зміцнення здоров’я, спрямованих на підвищення фізичної активності.
“Майже половина наших учасників у молодому віці мали субоптимальний рівень фізичної активності, що значною мірою пов’язано з виникненням гіпертонії, що вказує на необхідність підвищення мінімальних стандартів фізичної активності”, – сказав провідний автор дослідження Джейсон Нагата, експерт UCSF у галузі медицини для молодих дорослих.
Коли дослідники спостерігали за людьми, які займалися помірними фізичними вправами по п’ять годин на тиждень у ранньому дорослому віці – вдвічі більше, ніж мінімальна кількість, рекомендована для дорослих – вони виявили, що такий рівень активності значно знижував ризик розвитку гіпертонії, особливо якщо люди зберігали свої звички до 60 років.
“Досягнення принаймні вдвічі вищого рівня фізичної активності, ніж нинішні мінімальні рекомендації для дорослих, може бути більш корисним для профілактики гіпертонії, ніж просто дотримання мінімальних рекомендацій”, – пишуть дослідники у своїй статті.
Але нелегко збільшити щотижневу фізичну активність на тлі рішень, що змінюють життя, і зростаючої відповідальності.
“Це може бути особливо актуально після закінчення середньої школи, коли можливості для фізичної активності зменшуються, оскільки молоді люди вступають до коледжу, починають працювати, стають батьками, а час на дозвілля скорочується”, – говорить Нагата.
Щодо іншої протверезливої істини, дослідження також показало, що темношкірі чоловіки та жінки мають кардинально різні траєкторії здоров’я порівняно з їхніми білими колегами. У віці 40 років рівень фізичної активності білих чоловіків і жінок стабілізувався, тоді як рівень активності темношкірих учасників продовжував знижуватися.
До 45 років темношкірі жінки перевершили білих чоловіків за рівнем артеріальної гіпертензії, тоді як білі жінки в дослідженні мали найнижчий рівень артеріальної гіпертензії до середини життя.
А до 60 років від 80 до 90 відсотків темношкірих чоловіків і жінок мали гіпертонію, порівняно з трохи менше 70 відсотків серед білих чоловіків і близько половини серед білих жінок.
Дослідницька група пояснює ці добре відомі расові відмінності безліччю соціальних та економічних факторів; не те, щоб ці фактори оцінювалися в цьому дослідженні, хоча серед них була відзначена середня освіта.
“Хоча чорношкірі юнаки можуть мати високий рівень залученості до спорту, соціально-економічні фактори, сусідство, а також робочі або сімейні обов’язки можуть перешкоджати продовженню занять фізичною активністю в дорослому віці”, – сказав Нагата.
