‘Безмовна’ Х-хромосома в жіночому мозку може бути не такою вже й безмовною.
Нове дослідження виявило докази як у мишей, так і у людей, що з віком «сплячі» Х-хромосоми можуть «прокидатися» в клітинах мозку, які відіграють ключову роль у навчанні та пам’яті.
Незвіданий вплив цього генетичного ресурсу може бути однією з основних причин, чому жінки живуть довше за чоловіків і демонструють повільніше когнітивне старіння.
«При типовому старінні жіночий мозок виглядає молодшим, з меншими когнітивними порушеннями в порівнянні з чоловічим», — пояснює невролог Дена Дубаль з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF).
«Ці результати показують, що тиха Х-хромосома у жінок фактично пробуджується в пізньому віці, ймовірно, допомагаючи уповільнити когнітивний спад».
Х-хромосома містить близько 5% людського геному, але вона залишається недостатньо вивченою у контексті старіння мозку, зазначають Дубаль та її співавтори з UCSF на чолі з неврологом Маргарет Гадек.
Жіночі ссавці мають дві Х-хромосоми – одну від кожного з батьків, але в кожній клітині випадковим чином одна з них вимикається, а інша залишається активною.
Однак деякі гени на Х-хромосомі можуть уникати інактивації, і є докази, що з віком все більше Х-хромосом не підпадають під цей генетичний «заглушувач».
Це означає, що експресія обох Х-хромосом потенційно може впливати на різні механізми старіння чоловічого та жіночого мозку.
Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники вивчили клітини мозку в жіночому гіпокампі – ділянці, яка відіграє важливу роль у навчанні, пам’яті та емоційній обробці.
Використовуючи секвенування РНК, вони проаналізували 40 000 клітин у молодих і старих мишей, щоб визначити, яка Х-хромосома активна.
Зчитування з Х-хромосоми показало, що близько 3-7% генів «мовчазної» Х-хромосоми уникають інактивації. Це було виявлено у більшості типів клітин гіпокампу, зокрема в нейронах зубчастої звивини та олігодендроцитах, які підтримують утворення нейронних зв’язків.
Дослідження на людських зразках виявило, що близько половини генів, які активуються з віком на інактивованій Х-хромосомі, пов’язані з когнітивними здібностями. Один із цих генів, PLP1, бере участь у формуванні мієлінових оболонок нейронів, що підвищує ефективність передачі сигналів у мозку.
Збільшення експресії гена PLP1 покращило когнітивні функції в старіючому мозку мишей, що може стати потенційною мішенню для майбутніх методів лікування старіння мозку.
«Дослідження біології жінок історично недооцінене в науці та медицині, але наразі активно розширюється», — зазначають автори.
