Лікарів часто називають героями, але вони такі ж люди, як і всі ми. Нове тривожне дослідження у США виявило, що жінки-лікарі стикаються з особливо високим ризиком самогубств.
Порівняно із загальним населенням, жінки-лікарі на 53% частіше вчиняли самогубство в період з 2017 по 2021 рік, за даними дослідників з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, лікарні Barnes Jewish Hospital та Північно-Східного університету.
Чоловіки-лікарі, навпаки, на 16% рідше вчиняли самогубства порівняно із загальним населенням за ті ж роки.
Хоча самогубство не завжди є наслідком психічних розладів, у лікарів, які вчиняли суїцид, частіше фіксували депресивний настрій, психічні проблеми та стрес, пов’язаний із роботою.
Довгі зміни, високий тиск, рішення, від яких залежить життя, та складні реформи в системі охорони здоров’я створюють величезне навантаження на лікарів, тому не дивно, що дослідження показують підвищений рівень незадоволеності життям, професійного вигорання, депресивних симптомів, зловживання психоактивними речовинами та ймовірних самогубств.
Одне з найбільш цитованих досліджень щодо самогубств серед лікарів – це міжнародний метааналіз, який показав, що як чоловіки, так і жінки-лікарі мають вищий рівень самогубств порівняно із загальним населенням. Однак у ньому було лише кілька досліджень зі США, а вибірка жінок-лікарів була обмеженою.
Деякі дані зі США свідчать, що рівень самогубств серед жінок-лікарів може бути ще вищим.
Нове дослідження підтверджує ці результати. Воно порівняло 448 лікарів (майже 80% з яких були чоловіками) з понад 97 000 не-медиків у загальній популяції (з тим же співвідношенням чоловіків і жінок) у 30 штатах та Вашингтоні.
У 2017 році жінки-лікарі мали на 88% вищий ризик самогубства, ніж жінки у загальній популяції. Найпоширенішим методом самогубства серед них було отруєння.
У 2020 році рівень самогубств серед жінок-лікарів дещо знизився, але це може бути пов’язано з недооцінкою через перевантажену медичну систему.
У перші місяці пандемії COVID-19 психічне здоров’я лікарів зазнало серйозного удару. Дослідження показало, що 87% лікарів швидкої допомоги відчували підвищений стрес через пандемію, але 45% не хотіли звертатися за допомогою.
Того ж року лікарка швидкої допомоги Лорна Брін вчинила самогубство після нервового зриву через роботу на передовій пандемії.
Брін боялася звертатися по допомогу через ризик втратити медичну ліцензію. Після її смерті сім’я створила фонд її імені для боротьби з дискримінацією медиків, які отримують психологічну допомогу.
«Лише після її смерті ми дізналися, що єдиним значним фактором ризику було те, що вона була лікарем», — зазначено у фонді Dr. Lorna Breen Heroes’ Foundation.
Згідно з опитуванням понад 5000 лікарів у США, близько 40% медиків вагаються звертатися за офіційною допомогою через страх втратити ліцензію.
«У медичних професіях втрата ліцензії означає втрату будинку, засобів до існування та професії, яка часто визначає твою особистість», — пояснює дослідниця Аманда Чофлет з Північно-Східного університету, яка вивчає залежності та самогубства серед медиків.
Необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти, чому професія лікаря особливо небезпечна для жінок з точки зору суїциду, але попередні дослідження показали, що жінки-лікарі швидкої допомоги найчастіше уникають звернення за психологічною допомогою через страх втратити роботу.
«Важливо мати інформацію», — каже Чофлет. «Але ще важливіше мати знання, які допоможуть зменшити ризики».
Дослідження було опубліковане в JAMA Psychiatry.
