Зберіться біля вогню, о мандрівнику, та послухайте давню історію. Дні старих богів добігають кінця; одного дня станеться катастрофа, і відбудеться фінальна битва, яка стане кінцем усьому. Тут боги помруть, і світ, який ми знаємо, зникне.
Це історія про Раґнарок, апокаліптичний сюжет, що лежить в основі скандинавської міфології, який став широко відомим завдяки сучасним фільмам і відеоіграм. Однак деякі науковці почали замислюватися, чи це міфічне явище могло відбутися насправді.
Як говорить легенда, перед приходом Раґнароку світ піддасться “Фімбулвінтеру” (Великій Зимі) — трирічній катастрофічній зимі, яка не буде перервана літом. Під час Фімбулвінтеру сніг повіє з усіх сторін, температура впаде, а по землі пошириться голод і страждання. Люди почнуть воювати між собою, намагаючись вижити в цих екстремальних умовах, і незабаром після цього має розпочатися Раґнарок.
Цей сюжет часто сприймається як символічний наратив, що підкреслює злети й падіння людської цивілізації, силу природи і скандинавський цикл руйнування та відродження. Однак деякі науковці замислилися, чи міг Фімбулвінтер мати реальний аналог у світі.
536 рік нашої ери вважається, можливо, найгіршим роком в історії людства, коли на Північній півкулі відбулося одне або кілька вивержень вулканів. Ця подія спричинила десятилітню “вулканічну зиму”, яка покрила землю покривом попелу та сірчистих газів, що заблокували сонце. Спустошення вплинуло на життя людей у всьому світі: у Китаї випав сніг улітку, а середня температура в Європі знизилася на 2,5 °C (4,5 °F). У Перу спостерігалася посуха, а бубонна чума дійшла до Єгипту в 541 році.
Згідно з новим дослідженням Національного музею Данії, ця вулканічна зима могла бути інтерпретована як ознака кінця світу і, можливо, стала основою для легенди про Фімбулвінтер.
“Багато хто припускав це, але вперше ми можемо продемонструвати, що, можливо, найбільша кліматична катастрофа в історії людства катастрофічно вплинула на Данію,” – заявив старший дослідник музею Мортен Фішер Мортенсен у перекладеній заяві.
До недавнього часу не було зрозуміло, якою мірою цей кліматичний катаклізм торкнувся Данії, але нове дослідження сільськогосподарських практик у країні від бронзової доби до епохи вікінгів показало, наскільки важким був цей вплив. Дослідники досягли цього, вивчивши річні кільця в більш ніж 100 шматках дуба шостого століття, що вказують на слабкий або відсутній ріст у цей період – особливо влітку між 539 і 541 роками.
“Коли дерева не могли рости, також нічого не могло рости на полях. У суспільстві, де всі живуть за рахунок сільського господарства, це має катастрофічні наслідки. Це підтверджується іншими дослідженнями, які ми проводимо. Тут ми бачимо різке зниження виробництва зерна, бачимо території, які просто покинуті людьми, і ліси, які поширюються на покинуті поля,” – додав Мортенсен.
“У Норвегії та Швеції дослідники вважають, що загинуло до половини населення, і не виключено, що те саме сталося в Данії. У мене майже мурашки по шкірі, коли я бачу ці маленькі, вузькі річні кільця, тому що я знаю, скільки смутку, смерті та нещастя вони представляють.”
Цікаво, що археологічні дані також підтверджують думку про те, що цей час був важким у Данії, оскільки кілька великих золотих знахідок – золоті роги, скарб Віндежева та скарб Брохольма – з’явилися в цей період, але скарби, створені в попередні періоди, дивним чином зникають після цього. Нинішня інтерпретація полягає в тому, що все цінне вже було пожертвуване богам у надії, що сонце повернеться.
Водночас аналіз культур, вирощуваних у наступні роки, свідчить про те, що вижилі після суворих зим були змушені урізноманітнювати свій вибір для забезпечення продовольчої безпеки. Здається, вирощування жита стало одним із таких кроків, оскільки воно стало дедалі популярнішим у наступних століттях, можливо, через те, що жито менше залежить від сонця, ніж інші зернові культури. Жито фактично стало страховкою на випадок майбутніх труднощів.
“Можна припустити, що житній хліб походить із цього періоду, оскільки історично жито використовували для хліба. Це цікава думка, якщо наша любов до житнього хліба виникла внаслідок кліматичної кризи,” – сказав Мортенсен.
Звісно, це не є остаточним доказом того, що міфічний Фімбулвінтер був заснований на цих подіях, але збіг, безумовно, вражає.
“Такі міфи можуть бути просто уявою, але вони також можуть містити відгомін істини з далекого минулого. Кілька людей припускали, що Фімбулвінтер відсилає до кліматичної катастрофи шостого століття, і тепер ми можемо стверджувати, що є значний збіг з тим, що ми можемо продемонструвати науково,” – підсумував Мортенсен.
Джерела:
Стаття була опублікована IFLScince з посиланням на Journal of Archaeological Science: Reports.