Старіння приносить два протилежні тренди в ризику розвитку раку: спочатку ризик зростає у 60-70 років, коли накопичуються десятиліття генетичних мутацій. Але після 80 років ризик знижується — і нове дослідження може пояснити ключову причину цього.
Міжнародна команда вчених вивчила рак легенів у мишей, досліджуючи поведінку стовбурових клітин типу AT2 (альвеолярні клітини). Ці клітини важливі для регенерації легенів і є місцем виникнення багатьох видів раку легенів.
Дослідники виявили підвищений рівень білка NUPR1 у старих мишей. Це змушувало клітини діяти так, ніби вони мали дефіцит заліза, що обмежувало їхню здатність до регенерації — і стримувало як здоровий ріст, так і розвиток пухлин.
Ці ж процеси були підтверджені в людських клітинах: більше NUPR1 призводить до зниження доступності заліза. Коли рівень NUPR1 штучно знижувався або рівень заліза підвищувався, здатність клітин до росту покращувалася.
Це відкриття потенційно дає можливість розробляти лікування, що впливають на метаболізм заліза, особливо для літніх людей. Також це може допомогти відновити функції легенів у тих, хто переживає довгострокові наслідки COVID-19.
Результати мають значення і для лікування раку, заснованого на фероптозі — типу клітинної смерті, викликаної залізом. У старих клітинах фероптоз трапляється рідше через функціональний дефіцит заліза, що може робити їх більш стійкими до такого лікування.
“Наші дані показують, що події, які відбуваються в молодому віці, набагато небезпечніші, ніж ті, що виникають пізніше,” — говорить біолог-онколог Туомас Таммела з Меморіального онкологічного центру Слоуна Кеттерінга (MSK).
Таким чином, попередження молодих людей від куріння, засмаги або інших канцерогенних впливів є ще важливішим, ніж раніше вважалося.
Це дослідження підкреслює, наскільки важливим є персоналізований підхід до лікування раку, враховуючи вік пацієнта, тип раку та інші медичні фактори.
“Все ще багато невідомого про те, як старіння змінює біологію раку,” — додає біолог Сюецян Чжуан.
Дослідження було опубліковано в журналі Nature.