Якщо ви досконало дотримаєтеся інструкцій з посібника «Ідіотський путівник зі створення Сонячної системи», то врешті-решт отримаєте зірку, оточену плоским диском планетарного матеріалу, що обертається по відносно акуратних, кругових орбітах.
Однак наш Сонячний диск є дещо викривленим, з орбітами планет, які мають незначний нахил і більше схожі на овали, ніж на кола. Що ж сталося?
Можливо, важкий об’єкт втрутився в процес формування Сонячної системи на ранньому етапі, залишивши незгладимий слід на орбітах планет, перш ніж цей загадковий гість знову зник у космосі.
Цю гіпотезу запропонували фізики Гарретт Браун і Ханно Рейн з Університету Торонто разом із планетологом Рену Малхотро з Аризонського університету.
Не зважаючи на правильність галактичних розрахунків, ймовірність того, що це сталося, становить приблизно 1 до 1 000. Це ще не остаточне пояснення, але варте уваги для подальшого підтвердження.
Сьогодні вже відомо, що об’єкти з-за меж нашої Сонячної системи іноді потрапляють у її межі, рухаючись у напрямку до Сонця, а потім вилітають назад у космос. У 2017 році астероїд Оумуамуа пролетів через Сонячну систему, що дало астрономам унікальну можливість замислитися над історією міжзоряних візитерів.
Але Оумуамуа був лише краплею в морі. Що, якби щось важче порушило стабільність нашої системи?
Дослідники встановили, що об’єкт масою від 2 до 50 мас Юпітера, пролітаючи поблизу Сонця зі швидкістю, достатньою для втечі, міг змінити орбіти планет. Найкраща відповідність для орбіт сучасних планет спостерігається при масі близько 8 мас Юпітера, який проходить поблизу орбіти Марса зі швидкістю 2,69 км/с.
Хоча ймовірність подібної події мала (1 до 1 000–10 000), подібні зустрічі можуть бути не такими вже й рідкісними в галактиці, повній зоряних кластерів.
Це дослідження доступне на сервері препринтів arXiv.