Більшість молодих батьків можуть підтвердити, що безсонні ночі не сприяють бадьорому ранку. Тому не дивно, що повне позбавлення сну тимчасово скидає настрій майже у половини людей з великим депресивним розладом.
Сканування мозку добровольців показало, чому це може бути так, виявивши інтригуючі зміни між критично важливими ділянками мозку у здорових добровольців і тих, у кого діагностовано велику депресію.
У дослідженні, проведеному під керівництвом Університету Пенсильванії (США), за допомогою функціональної МРТ було проведено картування та вимірювання функцій мозку 54 осіб без історії психіатричних розладів або розладів настрою та 30 осіб з великою депресією.
З тих, хто не мав депресії в анамнезі, 16 осіб увійшли до контрольної групи, і їм давали добре виспатися між тестами. Для всіх інших, з діагнозом і без, це був один довгий вечір читання, комп’ютерних ігор, перегляду телевізора… і жодного засинання. Ні кофеїну, ні фізичних вправ. Лише нудьга до світанку.
Позбавлений достатнього часу для відпочинку та відновлення, людський мозок не є найефективнішою машиною. Шматок тканини в передній частині нашого мозку, що називається дорсолатеральною префронтальною корою, працює повільно, що ускладнює концентрацію уваги.
Сповільнюється не лише наше пізнання, але й здатність регулювати емоції, оскільки мигдалеподібне тіло – ключовий компонент лімбічної системи – працює понаднормово, особливо у відповідь на негативні стимули. Без префронтальної кори, яка стримує наше мислення, ми можемо стати різкими та дратівливими.
Ще з часів зародження психіатричних досліджень депривація сну розглядалася як потенційний метод лікування депресії, принаймні у частини людей, які відчувають її як стійкий настрій.
Безумовно, дослідники, які стояли за цим останнім дослідженням, помітили покращення настрою у 13 з 30 пацієнтів з великою депресією після безсонної ночі.
Тим часом, результати тесту на настрій у людей без депресії загалом відображали втомлену примхливість, яку більшість відчуває, коли не висипається.
Дані візуалізації виявили можливе пояснення цього контрасту. Зв’язки між мигдалиною і мостом між когнітивною та емоційною областями мозку, який називається передньою поясною корою, виявилися посиленими у тих, чий настрій покращився, незалежно від стану їхнього психічного здоров’я.
Навіть після двох ночей надолуження втраченого сну цей зв’язок між двома регіонами залишався відносно сильним.
Відомий як хронотерапія, принцип лікування психічних станів за допомогою змін біологічних ритмів став предметом серйозних досліджень, припускаючи, що поштовх нашого біологічного годинника може певним чином перезавантажити регуляторні процеси, які вийшли з ладу.
Це не означає, що часті безсонні ночі – це обов’язково хороша ідея для всіх, адже порушення сну пов’язане з підвищеним ризиком деменції в подальшому житті. Порушення годинника організму може дорого коштувати нашому здоров’ю, соціальному життю та робочому дню.
Картування різких змін у зв’язках між ділянками мозку, які, як відомо, беруть участь в емоційній та когнітивній регуляції після втрати сну, може допомогти встановити можливі механізми, відповідальні принаймні за деякі випадки депресії.
Всесвітня організація охорони здоров’я ставить великий депресивний розлад на третє місце серед усіх захворювань у світі. Знаючи, що принаймні можливо посилити зв’язок між ділянками мозку, критично важливими для настрою, ми, можливо, одного дня знайдемо спосіб підняти настрій мільйонам людей, не позбавляючи наш мозок користі від повноцінного нічного відпочинку.
