Астрономи виявили унікальну поведінку загадкового явища – повторюваного швидкого радіосплеску. Це дослідження відкриває для науковців можливість кращого розуміння складних космічних явищ, які довгий час залишалися невивченими.
Швидкі радіосплески є короткотривалими подіями з інтенсивним випромінюванням в радіодіапазоні. Зазвичай вони виникають поза нашою галактикою, а особливість полягає в тому, що вони можуть повторюватися, відрізняючись від інших, які відбуваються лише один раз.
Загадковий радіосплеск
Вчені з Інституту SETI в Каліфорнії спостерігали “високоактивний” повторюваний сигнал, позначений як FRB 20220912A, протягом двох місяців, зафіксувавши загалом 35 сплесків. Результати спостережень виявили особливий патерн, що відрізняє його від раніше вивчених радіосплесків.
На відміну від типових повторюваних явищ, де кожен сплеск з часом дрейфує від вищих до нижчих частот, FRB 20220912A продемонстрував безпрецедентне падіння центральної частоти сплесків. Ця унікальна характеристика, перетворена у звучання за допомогою нот на ксилофоні, нагадує ефект космічного слайд-свистка.
Провідний автор доктор Софія Шейх з Інституту SETI висловила захоплення дослідженням, заявивши:
“Ця робота вражає, тому що вона підтверджує відомі властивості швидких радіосплесків і відкриває деякі нові. Ми звужуємо коло джерел таких сплесків, наприклад, до екстремальних об’єктів, таких як магнетари, але жодна з існуючих моделей не може пояснити всі властивості, які спостерігалися до цього часу”.
Деякі швидкі радіосплески, за думкою астрономів, можуть мати походження від магнетарів – сильно намагнічених ядер мертвих зір, хоча існують інші теорії, які вказують на можливість їхнього виникнення в результаті зіткнення нейтронних зір або злиття білих карликів.
Дослідження, проведене з використанням телескопа Allen Telescope Array (ATA) Інституту SETI протягом 541 години спостережень, спрямоване на виявлення закономірностей в часових інтервалах між спалахами. Однак ніяких закономірностей не було виявлено, що підкреслює непередбачувану та таємничу природу цих інтенсивних радіохвильових викидів.
Навіть при усіх труднощах це дослідження вважається значним кроком вперед у розгадці таємниць швидких радіосплесків, які випромінюють стільки енергії протягом тисячної частини секунди, скільки наше Сонце виробляє за цілий рік.
