Космічне тіло, яке спричинило масове вимирання динозаврів приблизно 66 мільйонів років тому та утворило знаменитий кратер Чиксулуб, виявилося астероїдом, що сформувався у зовнішній частині Сонячної системи, за орбітою Юпітера. Водночас старіші земні кратери були утворені астероїдами, які виникли ближче до Сонця. Цей висновок був зроблений на основі аналізу ізотопів рутенію в зразках із шару, що відповідає межі крейдового і палеогенового періодів, а також з інших земних кратерів різного віку. Відкриття показує, що астероїди з далеких регіонів Сонячної системи можуть досягати внутрішніх областей, що дозволяє краще зрозуміти ранню історію формування Землі та оцінити ризики, пов’язані з кометно-астероїдною загрозою для людства. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science.
Що нового дізналися про астероїд?
Дослідження ізотопного складу рутенію допомогло вченим визначити походження космічних об’єктів, які раніше бомбардували нашу планету, створюючи ударні кратери. Науковці проаналізували зразки зі шару, що виник внаслідок падіння астероїда 66 мільйонів років тому, а також із п’яти шарів земної кори, що утворилися в результаті ударів інших космічних тіл від 36 до 470 мільйонів років тому.
Вимірювання ізотопного складу рутенію показало, що астероїд, який створив кратер Чиксулуб, мав склад, подібний до вуглецевих хондритів — метеоритів C-типу. Тим часом п’ять інших досліджених шарів вказували на падіння астероїдів кремнієвого S-типу, які походили з внутрішніх частин Сонячної системи.
Цікаво, що набагато давніші архейські шари (віком від 3,5 до 3,2 мільярда років) також мали склад, схожий на астероїд, що створив кратер Чиксулуб, що свідчить про їх походження з далеких частин Сонячної системи.
4o
